ЗВЕРНЕННЯ АНДРІЯ ЗАКРЕВСЬКОГО №116

«Фейсбук» та «Твіттер», задраїти всі люки»,  - вправляються у красномовстві інтернет-дотепники…   Ситуацію із офіційним виводом диванних військ з «Однокласників» та «Вконтактє», ой, себто, закриттям російських соцмереж і пошукових та поштових сервісів можна охарактеризувати, як "зіткану із протиріч". Я зараз не про школярів, які плачуться за вконтактиками, бо там музичка і фоточьки,  чи домогосподарок із недоглянутою «фермою» в однокласниках. Я про серйозний бізнес серйозних людей, які «на власній шкірі» і власному гаманці відчують заборону того ж таки 1С…

З іншого боку, є такий галицький анекдот: «Куме, а ви коня за Україну віддасте? – За Україну? Віддам! –А корову?- Певне, що віддам! А свиню віддасте? – Е, от свиню вже не віддам… - А то чого? – Бо коня і корови в мене нема, а свиня є…» Добре бути патріотом, коли це не вимагає від тебе якихось прямих дій. Зручно підтримувати санкції, коли вони не зачіпають твоїх інтересів, а от коли треба щось перетерпіти і чимось поступитися-втратитися самому…

Російські соціальні мережі та сервіси перш за все "російські" (тобто, країни, яка вже третій рік веде з нами війн) і аж десь по-десяте "соціальні мережі".  З усіма витікаючими звідси наслідками. Тому перш ніж почати плакатися про те, що  вам з «мейл. ру» злетять купа важливих контактів чи що не встигаєте викачати фото із Вк, подумайте про те, що російська агресія не в останню чергу стала можливою завдяки діяльності російських соцмереж в Україні і їх заборона – не цензура, а питання національної безпеки. Під час так званої «Великої Вітчизняної» потяги «Морсква-Берлін» не ходили. І, врешті-решт, інформаційної гігієни. І якщо тисячі людей в Україні за час україно-російської війни втратили життя, десятки тисяч - здоров’я і дім, то що в порівнянні з цим втрата плейлисту чи хмари фоток? Тим більше, що незамінимих сервісів у нас нема, і час покаже, що без усього вищеперерахованого можна жити і працювати….

Більше того, одним розчерком пера стартує нова ера українського діджитала. Пам’ятник Порошенку з шоколаду в повний зріст поставлять українські айтішники, для яких відкривається безліч нових можливостей: дерзайте, хлопці, ніша, якої ви так чекали, звільнилася! Започатковуйте стартапи, створюйте нові соцмережі, запускайте програми, популяризуйте вже наявні. Є ж у нас ті ж самі українські аналоги програмного забезпечення-«Інфополіс», вистачає і соцмереж та додатків в інтернеті для музики.  І хай врятує нас Фейсбук, хай допоможе нам Youtube!..  


Повернутися
23.05.2017
Категорія: Колонка Андрія Закревського
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.