Щоб ласувати свіжою кукурудзою усе літо…

Життя кукурудзяних качанів коротке - швидко старіють і стають нецікавими для городян. Як заробляти на кукурудзі до осені і навіть довше, радить Лариса Овчаренко .

По-перше, зупиніться на ранньостиглих сортах цукрової кукурудзи, а не кормової, яку здебільшого продають. Зерно цукрової посідає одне з перших місць серед овочів за вмістом повного комплексу вітамінів, воно смачне та ніжне. По-друге, ранньостиглі сорти, як правило, низькорослі і не бояться загущення. Тобто, можна зекономити на площі ділянки.

Починайте сівбу наприкінці березня. (Чому ми пишемо про це всередині літа? А щоб у вас був час спланувати наступний сезон і заготовити необхідне насіння.) Сійте в горщечки або безпосередньо в теплицю, якщо вона є. Ґрунтосуміш може бути різною, але обов’язково поживною і легкою: компост, торф і пісок у пропорції 2:1:1 або чорнозем, перегній і стара тирса в рівних дозах із додаванням склянки попелу на кожне відро суміші.

У кожний горщик закладають пальцем по одній прогрітій і замоченій в теплій воді на добу зернині, заглиблюючи її на 3-5 см. Кукурудза в теплі швидко росте, дуже добре реагує на позакореневі підживлення, поливи. Висаджувати розсаду в ґрунт можна через 25-30 днів, але варто дочекатися стійкого тепла. Схема висаджування – 60 см на 25-30 см. Розсаду обов’язково виймати з розсадника з грудкою землі, аби добре і швидко прижилася, перший тиждень щодня поливати. Як правило, висаджують розсаду в першій декаді травня.

А за тиждень до цього проводять прямий посів зерна у відкритий ґрунт, який встиг прогрітися до 8-10 градусів. Другий, третій, четвертий посіви здійснюють з інтервалом у десять днів. Останню партію можна закласти не пізніше середини червня. Схема посіву така ж, як і для розсади, глибина – 8-10 см.

Отже, що ми маємо на початок травня? Розсада вже підростає, а зерно ще «сидить». Це саме те, що треба: перший качан від розсадної кукурудзи можна буде виламати десь у середині липня, а від тієї, що посіяли в ґрунт, – на два-три тижні пізніше. Наступні посіви даватимуть урожай з таким же інтервалом. Тож протягом усього літа і на початку осені на міські ринки можна постачати молоденькі качани для реалізації поштучно. Аби тільки, наголошую ще раз, був ринок збуту. Бо виламані качани зберігати більше двох діб не варто, якщо не маєте сховища з температурою нуль градусів.

Звичайно, біля кукурудзи доведеться попоратися: без уваги ніяка рослина не дасть прибутку. До того ж цукрова й водички любить більше, ніж кормова, особливо в період формування качанів – протягом місяця, починаючи від утворення волоті. Без поливів у цей період на качанах у верхній частині зернятка не розвинуться. Враховуючи неглибоку кореневу систему, поливати треба невеликими порціями: 300-400 л на 10 кв.м, але майже щотижня, якщо не йдуть рясні дощі. Дуже добре відгукується кукурудза і на підживлення органікою – гноївкою або курячим послідом, розведеними відповідно 1:5 і 1:20. На кожне відро розчину можна додати ще й по 40 г суперфосфату і 15 г хлористого калію та лити в міжряддя, в рівчачок глибиною 10-12 см, загортаючи землею.

Доведеться ще й пасинки виламувати, коли доростуть до 25 см, щоб не зменшували врожай, полоти, підпушувати, підгортати, щоб утворювалися додаткові повітряні корінці. Тож роботи вистачить, але спробувати варто і потім уже вирішувати – чи вигідно?

http://ridneselo.com/node/505


Повернутися
11.05.2017
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...