Щоб ласувати свіжою кукурудзою усе літо…

Життя кукурудзяних качанів коротке - швидко старіють і стають нецікавими для городян. Як заробляти на кукурудзі до осені і навіть довше, радить Лариса Овчаренко .

По-перше, зупиніться на ранньостиглих сортах цукрової кукурудзи, а не кормової, яку здебільшого продають. Зерно цукрової посідає одне з перших місць серед овочів за вмістом повного комплексу вітамінів, воно смачне та ніжне. По-друге, ранньостиглі сорти, як правило, низькорослі і не бояться загущення. Тобто, можна зекономити на площі ділянки.

Починайте сівбу наприкінці березня. (Чому ми пишемо про це всередині літа? А щоб у вас був час спланувати наступний сезон і заготовити необхідне насіння.) Сійте в горщечки або безпосередньо в теплицю, якщо вона є. Ґрунтосуміш може бути різною, але обов’язково поживною і легкою: компост, торф і пісок у пропорції 2:1:1 або чорнозем, перегній і стара тирса в рівних дозах із додаванням склянки попелу на кожне відро суміші.

У кожний горщик закладають пальцем по одній прогрітій і замоченій в теплій воді на добу зернині, заглиблюючи її на 3-5 см. Кукурудза в теплі швидко росте, дуже добре реагує на позакореневі підживлення, поливи. Висаджувати розсаду в ґрунт можна через 25-30 днів, але варто дочекатися стійкого тепла. Схема висаджування – 60 см на 25-30 см. Розсаду обов’язково виймати з розсадника з грудкою землі, аби добре і швидко прижилася, перший тиждень щодня поливати. Як правило, висаджують розсаду в першій декаді травня.

А за тиждень до цього проводять прямий посів зерна у відкритий ґрунт, який встиг прогрітися до 8-10 градусів. Другий, третій, четвертий посіви здійснюють з інтервалом у десять днів. Останню партію можна закласти не пізніше середини червня. Схема посіву така ж, як і для розсади, глибина – 8-10 см.

Отже, що ми маємо на початок травня? Розсада вже підростає, а зерно ще «сидить». Це саме те, що треба: перший качан від розсадної кукурудзи можна буде виламати десь у середині липня, а від тієї, що посіяли в ґрунт, – на два-три тижні пізніше. Наступні посіви даватимуть урожай з таким же інтервалом. Тож протягом усього літа і на початку осені на міські ринки можна постачати молоденькі качани для реалізації поштучно. Аби тільки, наголошую ще раз, був ринок збуту. Бо виламані качани зберігати більше двох діб не варто, якщо не маєте сховища з температурою нуль градусів.

Звичайно, біля кукурудзи доведеться попоратися: без уваги ніяка рослина не дасть прибутку. До того ж цукрова й водички любить більше, ніж кормова, особливо в період формування качанів – протягом місяця, починаючи від утворення волоті. Без поливів у цей період на качанах у верхній частині зернятка не розвинуться. Враховуючи неглибоку кореневу систему, поливати треба невеликими порціями: 300-400 л на 10 кв.м, але майже щотижня, якщо не йдуть рясні дощі. Дуже добре відгукується кукурудза і на підживлення органікою – гноївкою або курячим послідом, розведеними відповідно 1:5 і 1:20. На кожне відро розчину можна додати ще й по 40 г суперфосфату і 15 г хлористого калію та лити в міжряддя, в рівчачок глибиною 10-12 см, загортаючи землею.

Доведеться ще й пасинки виламувати, коли доростуть до 25 см, щоб не зменшували врожай, полоти, підпушувати, підгортати, щоб утворювалися додаткові повітряні корінці. Тож роботи вистачить, але спробувати варто і потім уже вирішувати – чи вигідно?

http://ridneselo.com/node/505


Повернутися
11.05.2017
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…