Співоче поле нагодує шпундрою, зацвіте вишиванками, заспіває з Положинським і Мареничем…

Цвістимуть вишиванки, готуватимуть шпундру, співатиме Віталій Маренич…

Ліга підприємців «Українська справа» за сприяння міської ради і департаменту культури ОДА уже вдруге організовує мистецький фестиваль «Співоче поле. Тернопіль». Цьогоріч захід, що відбудеться 13-14 травня у парку Національного Відродження, приурочений Дню Матері.

   У ці дні на Співочому полі та на прилеглій до нього території діятимуть містечка народних майстрів, благодійні та еко-ярмарки, відбуватимуться майстер-класи, працюватимуть павільйони закладів громадського харчування, пройде турнір «Шашки на лаві» та  змагання «Богатир Тернополя».

Не менш насиченою та цікавою обіцяє бути культурно-мистецька програма, участь у якій візьмуть дитячі творчі колективи обласного центру, відомі тернопільські та українські виконавці. Спеціальний гість фестивалю – легенда української естради Валерій Маренич.

Окрім того, у рамках «Співочого поля. Тернопіль» відбудеться етап Всеукраїнського творчого марафону «Мистецтво єднає Україну» та відбудеться щорічний Всеукраїнський фестиваль «Цвіт вишиванки».

 Козаки обіцяють розгорнути козацьку кухню, а найвідоміші тернопільські ресторатори, кулінари, кухарі пригощатимуть тернополян ексклюзивними стравами. Уже традиційно участь у кулінарних витребеньках місцевих майстрів візьме відомий український журналіст і телеведучий Костянтин Грубич. Справжньою родзинкою зусиль кухарів і рестораторів стане чергове встановлення гастрономічного рекорду України з приготування старовинної української страви - шпундри  та пригощання нею усіх охочих.

Організатори наголошують, що фестиваль, як і всі попередні масові мистецькі заходи під егідою Ліги підприємців «Українська справа», будуть підпорядковані єдиній меті: популяризації українських звичаїв і традицій, культурному розвитку громади.

Українські гроші повинні потрапляти в українські руки і використовуватися на українські справи. У даному випадку кожна п’ята гривня, зароблена організаторами та партнерами фестивалю, буде передана тернопільським волонтерам для придбання автомобіля, яким вони зможуть доправляти допомогу українським воїнам на передову.


Повернутися
11.05.2017
Категорія: Культура
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...