До Тернополя «Ї»де фестиваль «Ї»!

 Він уже Їде!.. Він — це мистецький фестиваль “Ї”, який тернопільським гурманам поетичного слова, прозового рядка і музичного акорду й представляти зайве.

 Бо ж фест у “файному місті” — уже далеко не новачок і щороку збирає переповнені зали та душі. Тому, що творитиметься у Тернополі цьогоріч з 12 до 14 травня під час п’ятого, ювілейного мистецького фестивалю “Ї”, не те що сказати — уявити складно! На вас чекає величезна кількість: презентацій книжок добре знаних та новоспечених авторів;  відвертих та епатажних читань; яскравих виступів музичних колективів; виставок неординарних картин та фотографій; показів відеопоезій та документального кіно. Триденне дійство, повне нестримного заряду енергії, яка вирує у межах вільного і натхненного арт-простору, щорічно відбувається у Тернополі, гуртуючи навколо себе найвідоміших представників сучасного літературного процесу, музикантів та художників, які просто не мислять свого життя без творчості.  На три дні тернополяни замість звичних проторованих маршрутів “робота-дім” “окуповують” “Книгарню Є” та Український Дім «Перемогу»… Словом, ви уже й так зрозуміли: на сцені фестивалю «Ї» цьогоріч з 12 до 14 травня очікується така максимальна концентрація талантів на метр квадратний площі, якої  наше місто ще не зустрічало! .

Оксана Забужко Юрій Винничук, Юрій Іздрик, Мирослав Дочинець, Богдан Логвиненко, Макс Кідрук —  усіх учасників (не забуваймо ще й про музичну та арт-частину фестивалю) і не перелічиш…  

Хоча, власне, чому б і ні-ще й як перелічиш!

Учасники літературної сцени: Василь Махно,  Сергій Жадан, Ігор Калинець, Олександр Ірванець, Леся Мудрак, Павло Коробчук, Брати Капранови, Макс Кідрук, Юрій Винничук, Юрій Іздрик,  Віталій Рыжкоў (Білорусь),  Вікторія Диkобраз, Оксана Забужко, Богдан-Олег Горобчук,  Марк Лівін, Катерина Бабкіна,  Андрій Бондар, Маріанна Кіяновська, Дмитро Лазуткін. Олександр Смик, Ганна Осадко, Богдан Логвиненко,  Володимир Рафаєнко,  Мирослав Дочинець, Григорій Семенчук, Елла Євтушенко, Андрій Бондар, Ірина Мацко.

Лекторій: Роман Скрипін, Мар’яна Савка.

Учасники музичної сцени:
 Один в каное, Кімната Гретхен, KRUT, Лінія Маннергейма, Bugs & Bunny, DRUMТИАТР, EPOLETS , Республіка Паліна (Білорусь), Black Maloka, Франко’, ANDZH, BELAROOTS (Білорусь),  Приходьте завтра.

Показ фільмів:

  • «Гніздо горлиці» (режисер – Тарас Ткаченко).
  • «Моя бабуся Фані Каплан» (режисер – Олена Дем’яненко).
  • «Пан Ніхто» (допрем’єрний показ стрічки режисера Олександра Фразе-Фразенка)

Театр:

  • Театр вух з аудіовиставою "Агартха" (режисер – Ірина Фінгерова, спільно гуртом «Zukkor Zzov» ).
  • Проект «Музика сфер» від польських митців Божени Боба-Диґи та Мачея Жімки.
  • Світлодіодне шоу від театру «Metanoia».
  • Конкурс відеопоезії «МонОкль».

 

Що ви говорите? Уже біжите по квитки? Тоді вам сюди: gastroli.ua.


Повернутися
11.05.2017
Категорія: Культура
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...