Анекдоти

Якщо ваш чоловік спокійно надягає різнокольорові або діряві шкарпетки, значить, черевики він знімає тільки вдома. Бережіть його.

 

 * * *

Студент приходить до лікаря і скаржиться.

— Чотири дні не ходжу в туалет, напевно, у мене закреп, допоможіть.

Лікар його оглянув, дістав iз кишені гаманець і, простягаючи гроші студенту, каже:

— Пiди поїж.

 

* * *

 У сільській хаті вночі лунає стук у вікно.

— Дрова потрібні?

— Ні.

Вранці прокидаються — дров немає.

 

 * * *

 — Скажіть, скільки у вас коштує похорон першого розряду?

— Десять тисяч.

— А другого?

— П’ять.

— А як щодо третього?

— Двісті гривень.

— А можна по четвертому розряду?

— Можна, але тоді небіжчик понесе вінок сам.

 

* * *

— На замітку господиням: енергозберігаючі лампочки у квартирі не тільки економлять електроенергію, а й роблять квартиру чистою і затишною, а господиню — красивою та нарядною.

 

 * * *

Кацман прийшов до рабина:

— Ребе, зі мною трапилася велика біда. Праворуч і ліворуч від моєї лавки відкрилися два величезні супермаркети. Що мені робити?

— Не треба так хвилюватися. Напиши над своїми дверима величезними буквами «вхід».

 

* * *

 Через 38 років на зустрічі однокласників одразу видно, хто як учився і хто чого домігся:

— двієчник має дві речі — квартиру і машину;

— у трієчника три речі — квартира, машина і дача;

— у відмінника п’ять речей — окуляри, борги, лисина, головний біль і золота медаль iз неiржавіючої сталі.

 

* * *

 Три чоловiки біжать за потягом. Двоє встигають застрибнути, третій залишається і регоче.

Черговий по вокзалу:

— Ну і що смішного?

— Так ці два дурнi мене проводжали.

 

* * *

— Синку, ти навіщо всім розповів про те, що математичка з фізруком цілувалася?
— Вона сама про це попросила.
— Як сама?
— Сказала мені: «Петров, ти чого там на задній парті смієшся? Розкажи всім, ми теж посміємося?

 

 * * *

Дама заходить у дуже дорогий бутік.

Продавець:

— Добрий день, дозвольте представити вам нову колекцію. Вибачте, а гроші у вас є?

— Ні.

— І чого приперлася, йшла б на ринок!

— У мене картка.

— І знову добрий день!

 

* * *

 Чоловік сидить у вітальні й читає газету. В цей час до нього підходить дружина і дає йому ляпаса.

— За що? — обурено запитує чоловік.

— За те, що ти поганий коханець.

Через деякий час чоловік підходить до дружини і відважує їй дзвінкий ляпас.

— За що?

— За те, що знаєш різницю.

 

 


Повернутися
05.05.2017
Категорія: Розваги
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…