Анекдоти

Якщо ваш чоловік спокійно надягає різнокольорові або діряві шкарпетки, значить, черевики він знімає тільки вдома. Бережіть його.

 

 * * *

Студент приходить до лікаря і скаржиться.

— Чотири дні не ходжу в туалет, напевно, у мене закреп, допоможіть.

Лікар його оглянув, дістав iз кишені гаманець і, простягаючи гроші студенту, каже:

— Пiди поїж.

 

* * *

 У сільській хаті вночі лунає стук у вікно.

— Дрова потрібні?

— Ні.

Вранці прокидаються — дров немає.

 

 * * *

 — Скажіть, скільки у вас коштує похорон першого розряду?

— Десять тисяч.

— А другого?

— П’ять.

— А як щодо третього?

— Двісті гривень.

— А можна по четвертому розряду?

— Можна, але тоді небіжчик понесе вінок сам.

 

* * *

— На замітку господиням: енергозберігаючі лампочки у квартирі не тільки економлять електроенергію, а й роблять квартиру чистою і затишною, а господиню — красивою та нарядною.

 

 * * *

Кацман прийшов до рабина:

— Ребе, зі мною трапилася велика біда. Праворуч і ліворуч від моєї лавки відкрилися два величезні супермаркети. Що мені робити?

— Не треба так хвилюватися. Напиши над своїми дверима величезними буквами «вхід».

 

* * *

 Через 38 років на зустрічі однокласників одразу видно, хто як учився і хто чого домігся:

— двієчник має дві речі — квартиру і машину;

— у трієчника три речі — квартира, машина і дача;

— у відмінника п’ять речей — окуляри, борги, лисина, головний біль і золота медаль iз неiржавіючої сталі.

 

* * *

 Три чоловiки біжать за потягом. Двоє встигають застрибнути, третій залишається і регоче.

Черговий по вокзалу:

— Ну і що смішного?

— Так ці два дурнi мене проводжали.

 

* * *

— Синку, ти навіщо всім розповів про те, що математичка з фізруком цілувалася?
— Вона сама про це попросила.
— Як сама?
— Сказала мені: «Петров, ти чого там на задній парті смієшся? Розкажи всім, ми теж посміємося?

 

 * * *

Дама заходить у дуже дорогий бутік.

Продавець:

— Добрий день, дозвольте представити вам нову колекцію. Вибачте, а гроші у вас є?

— Ні.

— І чого приперлася, йшла б на ринок!

— У мене картка.

— І знову добрий день!

 

* * *

 Чоловік сидить у вітальні й читає газету. В цей час до нього підходить дружина і дає йому ляпаса.

— За що? — обурено запитує чоловік.

— За те, що ти поганий коханець.

Через деякий час чоловік підходить до дружини і відважує їй дзвінкий ляпас.

— За що?

— За те, що знаєш різницю.

 

 


Повернутися
05.05.2017
Категорія: Розваги
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.