Теплиця-годівниця!

Заробити на селі «копійчину» – не дуже просто, оскільки переважна більшість платоспроможних роботодавців знаходиться в містах. Оптимальним виходом у такому разі для селян є ведення присадибного господарства. І один із варіантів – вирощування овочів для продажу. На жаль, примхливі погодні умови можуть стати на заваді ваших планів – пізні заморозки чи посуха здатні звести нанівець зусилля тривалого польового сезону. Тож варто звернути увагу на створення тепличного комплексу, який за умови правильного підходу допоможе і родину забезпечити харчами, і заробити копійчину.

Розумні люди кажуть, що в хорошій теплиці площею 2-3 сотки можна виростити в рази більше, ніж на величезному городі. І трудових зусиль докласти значно менше. Звісно, якщо робити все за правилами та вимогами аграрної науки. Не забуваймо і про економіку, адже продукція вашої теплиці повинна мати стабільний збут. Отже, які переваги має теплиця у порівнянні з вирощуванням овочів і зелені у відкритому ґрунті, досліджує ridneselo.com.

Хоч у природи нема поганої погоди…

Передусім, ви прибираєте фактор сезонності – як не крути, а природу не обдуриш і в лютому чи жовтні моркву не посієш... Більше того, овочам у вашій теплиці байдуже, яка надворі погода, як і те, що вже понад місяць немає дощів. Під накриттям ви створите умови, які потрібні кожній культурі, підберете і відповідний ґрунт. Зрештою, теплиця – це справжнє виробництво, це ваш міні-завод, який ви, набивши руку, вдосконалюватимете відповідно до сучасних вимог. А це ж підвищення і врожайності, і смакових якостей! Тож крок за кроком розглянемо кілька правил із ведення тепличного бізнесу.

На кожен товар-свій купець

Перш ніж збудувати теплицю, визначтеся, з якою метою ви це робите. Одна справа, якщо її єдиною функцією буде забезпечення вашої родини овочами. Якщо ж ви хочете на ній заробляти, відразу з’ясуйте, де ви збуватимете продукцію. Відвідайте найближчі магазини та кафе: їхні власники охочіше купуватимуть овочі та зелень у місцевого постачальника, ніж у незнайомого. Добре, якщо в радіусі 50 км від вашого села є два-три великих базари. Якщо ж ви живете досить далеко від великих населених пунктів, то є сенс домовитися заздалегідь із перекупниками та укласти відповідні домовленості з великими магазинами. Хоча можна піти й іншими шляхом - «розкидати» свою продукцію по навколишніх сільмагах, знизивши ціну на кілька гривень, і тепер стабільно отримує прибуток.

Плівкова, скляна чи полікарбонатна?

Врахуйте, що, в залежності від розміру, матеріалу та наявності технічного обладнання, вартість теплиці може сильно коливатися. Загалом теплиці розподіляють за матеріалом, яким вони вкриті, – плівка, скло або полікарбонат. Плівкова теплиця – найдешевша та найпростіша у виготовленні, проте має два суттєві недоліки. Її не можна експлуатувати взимку, та й плівку доведеться щороку міняти. Скло і полікарбонат позбавлені цих незручностей та якнайкраще підійдуть для господаря з далекосяжними виробничими намірами. Радимо, однак, розпочати з найпростішого – звести невеличкий за площею парничок, вкритий плівкою, та «набити» на ньому кілька «гуль», адже від помилок ніхто не застрахований, а власний досвід – найкращий учитель. Лише як набудете певної практики, беріться до зведення серйозної споруди.

Найрентабельніше-квітникарство

Іноді намагання максимально спростити якусь технологічну процедуру може призвести до серйозних проблем. Тому якщо вже взялися за справу і побудували теплицю, то не нехтуйте рекомендаціями фахівців. Для початку ознайомтеся з досвідом вже досвідчених власників парників. Підготуйте правильно ґрунт, переконайтеся, що дотримані температурні вимоги та забезпечена необхідна вологість. Придбайте перевірені сорти насіння. Якщо все зробите правильно, то і результат отримаєте таким, яким запланували.

Пам’ятайте, що теплична справа – це ваш бізнес. Не грядка з розряду «щось та й виросте», не споруда, з якою можна повозитися рік-другий та покинути. Теплиця – це повноцінний виробничий організм, який за умови ретельного й уважного до себе ставлення забезпечить вашу родину не лише городиною, але й гідним прибутком. До речі, варто знати, що найрентабельнішими у тепличній справі вважається квітникарство. Після нього – вирощуванні зелені, а тоді вже овочів. Однак фахівці радять починати саме з них, оскільки збут цієї продукції є найпростішим.


Повернутися
05.05.2017
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…