Слава про сонячне дерево дійшла аж до Білорусі!

Кресленнями тернопільського «Сонячного дерева» у формі квітки, розташованого на тернопільській "Циганці", минулого тижня зацікавились у Бресті. Про це soroka.ternopil.ua  повідомили в управлінні ЖКГ.

– Минулого тижня до нас телефонували з Бреста, цікавилися кресленнями «Сонячного дерева», яке дійсно є дуже оригінальним. Загалом, нашу ідею запозичили колеги із декількох міст, а у Івано–Франківську, приміром, дерево встановлювала наша тернопільска фірма – «Світлоцентр». Та лише в Тернополі кількість пристроїв планомірно збільшується: два місяці тому ще два “сонячні дерева” встановили у Тернополі. Одне з них – в парку імені Тараса Шевченка, друге – на набережній “Циганці”, - коментує заступник міського голови з питань інфраструктури Владислав Стемковський.

Також, планують встановити ще одне "Сонячне дерево" і у парку Національного Відродження, де цього річ відбудеться реконструкція.

До слова, у зв'язку із частими випадками вандалізму- виривання кабелів із конструкції, "Сонячне дерево", розташоване поблизу ставу, залишили лише із USB- роз’ємами. Тобто, зарядити свої пристрої там зможуть тернополяни із власними кабелями.

Фото: управління ЖКГ.


Повернутися
05.05.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.