«Старий млин», а ще меле!

Жителі Козівського району створили кооператив

Відтепер мешканці села Ценів Козівського району зможуть якісно переробляти зерно та пшеницю у новоствореному обслуговуючому кооперативі «Старий млин», який вже встиг об’єднати близько 150 місцевих жителів. Млин не працював впродовж декількох років, проте нещодавно його відремонтували й закупили нове обладнання. Відтак з‘явилося ще й близько десятка нових робочих місць. Варто зазначити, до створеного кооперативу вже хочуть долучитися й мешканці сусідніх сіл.
«Ця форма об’єднання громад дає можливість розвивати бізнес на селі, залучати інвестиції та працевлаштовувати населення. У майбутньому Ценів зможе об’єднати під один кооператив не лише мешканців інших сіл, а й районів та областей», — наголосив «Нашому дню» директор Департаменту агропромислового розвитку Тернопільської обласної державної адміністрації Віталій Луй.
Окрім зернових культур, мешканці села (а це близько 1300 осіб) матимуть змогу ще й переробляти корми для тварин, що у подальшому сприятиме розвитку свинарства, зазначив Віталій Луй.
Створення кооперативу відбулося згідно програми Європейського Союзу, ПРООН проекту «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». На перший етап створення виділили 40 тисяч доларів США, за ці гроші у кооперативі придбали нове обладнання та відремонтували приміщення.
«Загальний бюджет проекту склав 852 тисячі, з яких 677 тисяч виділили ЄС і ПРООН, також свої кошти ми зібрали 145 тисяч разом із нашими благодійниками. Ще 30 тисяч нам виділила ще місцева і районна влада», — розповів голова кооперативу “Старий млин” Василь Михайлишин.
Загалом на Тернопільщині функціонують вже понад 50 кооперативів, що спеціалізуються у різних галузях сільського господарства.


Повернутися
05.05.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.