Кава- це вам не забава!

«За» і «проти» аромантого напою

Зранку, тільки прокинувшись, ми поспішаємо випити чашечку кави, щоб остаточно прокинутися, зарядитися енергією і настроєм на весь день. Кава досить часто замінює сніданок.

Ранкова кава вас не бадьорить, а відра випитої вдень навіть натяку на енергію не дають? Значить ви п’єте каву в не той час, а може, п’єте й не ту каву….

Перш за все, не потрібно вливати в себе каву одразу ж після сну, коли в організмі тільки починає вироблятися кортизол (так званий гормон стресу).

Коли у вашому організмі виділяється кортизол, то хоч пийте відрами – бадьорити вас кава не буде.

Кортизол не дає подіяти кофеїну, тому краще пити каву з 10 до 12 ранку. Також дієвим буде кофеїн з 14 по 17 годину. Якраз тоді ваш організм встигає трошки притомитися і ловить сонливість.

Звичайно, свіжозмелена та одразу ж зварена кава – це ідеально. Але часу на таку розкіш немає, тому ми варимо каву в турці або кавоварці. І задоволені таким приготуванням. Втім, виявляється чим менше понтів – тим дієвіша і смачніша буде кава.

«Смак кави найбільше розкривається саме при заварюванні в чашці, і це досить дивно. Єдине правило: не використовувати воду, що кипить в даний момент – тобто температура має бути нижче кипіння…», – говорить експерт з кави Андрій Чуковський.

Лікар-психотерапевт Марія Гоянюк каже: «І кава, і чай містять кофеїн – обоє шкідливі. Якщо пити натще, ще і з цигаркою. Залежність від кави – вигадки. Кава – не наркотик. Якщо людина не може відмовитись від зайвого горнятка, винне... виховання. У такій сім’ї з діда-прадіда культивують споживання напою. Каву п’ють не заради стимуляції пам’яті, швидкості думок, покращення настрою чи легкого пробудження, а заради смаку. Часто можна почути: «Не можу пити каву, бо серце вискакує». Треба лімітувати не кількість горняток, а кількість чайних ложечок»...

Під впливом кофеїну активність мозку зростає на 10%. Кава, випита натще, діє на мозок як колискова. Оптимальна кількість – одна-дві філіжанки на день. Третя може ввімкнути механізм вимивання кальцію з кісток, спровокувати печію, гастрит і далі, згідно з індивідуальним списком слабких ланок в організмі. Доведено: 4 горнятка кави на день підвищують ймовірність розвитку ревмоартриту вдвічі, а 6 – збільшують ризик серцево-судинних захворювань на 71%. Водночас 4 порції кави ефективно захищають від... раку кишківника. Дві чашки – втричі зменшують ризик появи депресії. Одна на день допомагає жінкам після 50-ти залишатися у прекрасній сексуальній формі.
Кава підвищує тиск. Активізує роботу кишківника – діє як м’яке послаблювальне. Міцна кава, навпаки, кріпить – допомагає при діареї. Прихильники кави рідше спиваються. Крім того, тонізуючий напій захищає від радіації – тим, хто працює з джерелами опромінення, лікарі радять випивати не менше двох горняток на день.

Також кава є джерелом серотоніну, що є профілактикою депресивних станів. Цікаво: згідно з проведеними соціологічними дослідженнями, серед тих, хто постійно відвідує психологічні тренінги, дуже мало кавоманів.
Кава, випита на голодний шлунок розщеплює жири, що робить його улюбленим напоєм людей, що стежать за фігурою.
Кава містить кофеїн, який у великих кількостях руйнує нервові клітини.
Кава протипоказана гіпертонікам, так як підтримує тиск на стабільному, підвищеному рівні. Також кави не варто вживати на голодний шлунок людям з глаукомою.
Кава впливає на слизову шлунка, викликаючи її роздратування, що надалі може привести до виразки шлунка або гастриту.
Розчинна кава може містити консерванти, тому її не можна вживати вагітним і годуючим жінкам.
Пару чашок кави в день не завдадуть шкоди, а ось більше п'яти чашок може призвести до тяжких наслідків зі здоров'ям. Якщо вже і пити каву натщесерце, то краще натуральну, ту, яку потрібно варити.


Повернутися
01.05.2017
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…