"Книга добра" – з тернопільськими «сторінками»…

Розповіді школярок з Тернопільщини увійшли в сотню найкращих робіт соціального проекту

Шестеро  учнів  Іванівської ЗОШ І-ІІІ ступенів   брали  участь у  Міжнародному соціальному проекті «Книга Добра», який проходить  за підтримки Міністра Закордонних Справ України Павла Клімкіна, Кардинала, верховного архієпископа Києво–Галицького Любомира Гузара, народного депутата України, письменниці Марії Матіос, Міністерства культури Естонії, Міністерства Закордонних справ Угорщини, Міністерства людських ресурсів Угорщини, Посольства Угорщини в Україні, Посольства Естонії в Україні, Генерального консульства Угорщини в м.Ужгород, Національної кіностудії художніх фільмів ім.Олександра Довженка і є продовженням Міжнародного соціального проекту "Діти за мир у всьому світі", повідомляє Тернопільська облдержадміністрація.

Розповідь   «Тепла чашка чаю» Діани Михайлів  (37 місце) та «Посмішка» Марії Заверухи (38 місце) увійшли в сотню найкращих робіт серед  тисяч написаних історій.    Історії юних жителів Іванівки будуть записані  в   «Книгу Добра», яка  буде розповсюджена   в майже в 50-ти  країнах світу, а також  передана в Національну бібліотеку Ватикану (Італія), бібліотеку Конгресу США,  Королівську бібліотеку Великої Британії та Олександріївську бібліотеку (Єгипет).

  Переможці проекту будуть нагороджені  заохочувальними подарунками від БФ “Подоляни", матимуть  можливість  особисто брати участь у презентації "Книги Добра"  та зможуть провести літній відпочинок в Угорщині.


Повернутися
16.04.2017
Категорія: Культура
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.