А картоплю… хай робот садить!

Тернополянин Петро Головатий винайшов «диво-машину»

Петро Головатий любить створювати нове. Каже, що у нього постійна тяга до конструювання. У 2011 році зробив класичного мінітрактора для села. Згодом смаки змінились, – винахідник сконструював мінітрактора-всюдихода. З його допомогою можна виконувати різну роботу в селі, відпочивати на бездоріжжі та навіть знімати стрес під час їзди по болоті, – пише ДОБА.

Пан Петро веде заняття для дітей «Робототехніка та конструювання». Сьогодні актуальна тема електротяги, тому зародилась ідея створення робота на електротязі, який став би реальним прикладом.

– На ньому планував вивчити ази електротранспорту та показувати на виставках дітям і не тільки.

В результаті з’явилася «диво-машина», яка сама розчищає подвір’я від снігу, катає дітей на санках, вивозить сміття, допомагає садити та збирати картоплю.

– Але то ще не все, планую доробити кілька автоматичних функцій. Робот зможе сам замітати та сніг відгортати.

Петро Головатий називає свого робота дитячою роботою, бо створив його приблизно за два місяці. Для прикладу, на трактора затратив півроку – це поки поїхав, але після багато доробляв. Правда, і з роботом було багато заїздів для налагодження програми, яка ним керує.

За словами винахідника, спершу з’являється ідея, яка мучить весь день, не дає робити інше та спати вночі. Згодом – перемагає,  він стає до роботи, точніше до обчислень. Рахує, які навантаження будуть на певні вузли та раму і відповідно до них шукає потрібні елементи й запчастини. Буває, що перед тим проектує виріб в 3D.

– Завдяки такій моделі видно чи все поміщається, чи є місце на ноги та руль, чи буде зручно керувати. А потім – збирання. Здається, у голові ніби все добре має зібратись, але все є «але»…

На завершення – перші проби та відкриті роти тих, кому випало побачити кіно… Але, як кажуть, винахідник замучений і водночас задоволений собою. Як не як – все працює.

– Цікаво всім. Дехто не насмілюється запитувати, а дехто розпитує. А жінки, – бояться, тому коли робот їде тротуаром, одразу переходять дорогу.

Вони правильно роблять, сміється пан Петро, робот важкий і сильний – дорослі чоловіки навіть не можуть його втримати.

– Кумедний випадок з роботом стався у селі: сусіди розказували, що бачили як тачка сама мішки везла, я далеко ззаду йшов.

Робот коштує приблизно 25 тисяч, але продавати його винахідник не буде.

– У нашій державі невигідно щось робити на продаж. Люди не готові гідно оцінити роботу, ледь не задарма купляли б.

Коли Петро Головатий представляв робота на виставці у Львові, приїжджали сапери, щоб здійснити перевірку по замінуванні.

– Вони казали, що у їхній машині подібний робот, але з маніпулятором для знешкодження бомб. Виготовлений в Ізраїлі, його ціна 10 тисяч і не гривень, звісно.

 

У планах пана Петра багато винаходів. Хоче зробити повно керовану платформу, у неї менші витрати енергії при поворотах. Також зробити елементи розумних систем для будинку: різні підсвітки, автоматичні двері, вікна…, робот-пилотяг і ще декілька ідей, які не дають спати, але поки винахідник їх не розголошуватиме.


Повернутися
16.04.2017
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.