А картоплю… хай робот садить!

Тернополянин Петро Головатий винайшов «диво-машину»

Петро Головатий любить створювати нове. Каже, що у нього постійна тяга до конструювання. У 2011 році зробив класичного мінітрактора для села. Згодом смаки змінились, – винахідник сконструював мінітрактора-всюдихода. З його допомогою можна виконувати різну роботу в селі, відпочивати на бездоріжжі та навіть знімати стрес під час їзди по болоті, – пише ДОБА.

Пан Петро веде заняття для дітей «Робототехніка та конструювання». Сьогодні актуальна тема електротяги, тому зародилась ідея створення робота на електротязі, який став би реальним прикладом.

– На ньому планував вивчити ази електротранспорту та показувати на виставках дітям і не тільки.

В результаті з’явилася «диво-машина», яка сама розчищає подвір’я від снігу, катає дітей на санках, вивозить сміття, допомагає садити та збирати картоплю.

– Але то ще не все, планую доробити кілька автоматичних функцій. Робот зможе сам замітати та сніг відгортати.

Петро Головатий називає свого робота дитячою роботою, бо створив його приблизно за два місяці. Для прикладу, на трактора затратив півроку – це поки поїхав, але після багато доробляв. Правда, і з роботом було багато заїздів для налагодження програми, яка ним керує.

За словами винахідника, спершу з’являється ідея, яка мучить весь день, не дає робити інше та спати вночі. Згодом – перемагає,  він стає до роботи, точніше до обчислень. Рахує, які навантаження будуть на певні вузли та раму і відповідно до них шукає потрібні елементи й запчастини. Буває, що перед тим проектує виріб в 3D.

– Завдяки такій моделі видно чи все поміщається, чи є місце на ноги та руль, чи буде зручно керувати. А потім – збирання. Здається, у голові ніби все добре має зібратись, але все є «але»…

На завершення – перші проби та відкриті роти тих, кому випало побачити кіно… Але, як кажуть, винахідник замучений і водночас задоволений собою. Як не як – все працює.

– Цікаво всім. Дехто не насмілюється запитувати, а дехто розпитує. А жінки, – бояться, тому коли робот їде тротуаром, одразу переходять дорогу.

Вони правильно роблять, сміється пан Петро, робот важкий і сильний – дорослі чоловіки навіть не можуть його втримати.

– Кумедний випадок з роботом стався у селі: сусіди розказували, що бачили як тачка сама мішки везла, я далеко ззаду йшов.

Робот коштує приблизно 25 тисяч, але продавати його винахідник не буде.

– У нашій державі невигідно щось робити на продаж. Люди не готові гідно оцінити роботу, ледь не задарма купляли б.

Коли Петро Головатий представляв робота на виставці у Львові, приїжджали сапери, щоб здійснити перевірку по замінуванні.

– Вони казали, що у їхній машині подібний робот, але з маніпулятором для знешкодження бомб. Виготовлений в Ізраїлі, його ціна 10 тисяч і не гривень, звісно.

 

У планах пана Петра багато винаходів. Хоче зробити повно керовану платформу, у неї менші витрати енергії при поворотах. Також зробити елементи розумних систем для будинку: різні підсвітки, автоматичні двері, вікна…, робот-пилотяг і ще декілька ідей, які не дають спати, але поки винахідник їх не розголошуватиме.


Повернутися
16.04.2017
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…