Пофестивалимо на славу!

До Тернополя при«Ї»де Оксана Забужко

Він уже Їде!.. Він — це мистецький фестиваль “Ї”, який тернопільським гурманам поетичного слова, прозового рядка і музичного акорду й представляти зайве. Бо ж фест у “файному місті” — уже далеко не новачок і щороку збирає переповнені зали та душі. Тому, що творитиметься у Тернополі цьогоріч з 12 до 14 травня під час п’ятого, ювілейного мистецького фестивалю “Ї”, не те що сказати — уявити складно!

«Ми чекали 5 років», - гласить офіційний прес-реліз фестивалю «Ї». Так, Її вартувало чекати ці п’ять років! Уперше на Мистецькому фестивалі «Ї» у Тернополі - учасниця літературної сцени, яка не залишить вас байдужими: одна із найвідоміших постатей сучасного українського літературного процесу, письменниця, літературознавець і критик, суспільний діяч Оксана Забужко.

 Для тернопільських книго- і музиколюбів на фестивалі «Ї» пані Оксана презентуватиме книги "І знову я влізаю в танк" та "Шевченків міф України".

  У рамках п’ятого ювілейного мистецького фестивалю “Ї” на вас чекає величезна кількість: презентацій книжок добре знаних та новоспечених авторів;  відвертих та епатажних читань; яскравих виступів музичних колективів; виставок неординарних картин та фотографій; показів відеопоезій та документального кіно.

 Отож,  з 12 до 14 травня у місто на фестиваль завітають: Оксана Забужко, Юрій Винничук, Сергій Жадан, Василь Махно, Олександр Ірванець, Юрій Іздрик, Брати Капранови, Макс Кідрук, Леся Мудрак, Павло Коробчук, Віталій Рыжкоў (Білорусь), Вікторія Диkобраз…

Не менш потужною буде і музична та арт-частина фестивалю. Для тернополян співатимуть гурти «Один в каное» , «На Відміну Від», «KRUT»,  “Лінія Маннергейма” , «Bugs & Bunny»…  У кіно-театрі фестивалю можна буде переглянути «Гніздо горлиці» режисера Тараса Ткаченка та «Led Show Metanoia».  Про досвід мандрів розповість письменник, журналіст, телеведучий та блогер  Богдан Логвиненко.

 Квитки чекають вас на сайті: https://gastroli.ua/en/events/mistetskii-festival-yi.  


Повернутися
16.04.2017
Категорія: Культура
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Кілька днів тому для наших школярів пролунав останній шкільний дзвоник. Когось він покликав до   літніх канікул, а когось - у доросле життя. Усі вони дуже різні (хтось одягнув на це свято вишиванку, а хтось-радянську форму, хтось зустрів його у новенькій школі, а у когось в стіну класу-пробоїна від міни, ), проте у них більше спільного, ніж вони собі можуть уявити.  Ні, я не про «міленіалів». Я про мужність бути собою. За будь-яких умов і обставин.  

Свобода їхнього покоління – це як Сізіф, що носить на плечах тягар пам’яті минулого,  досвід, не пережитий безпосередньо, але глибоко відчутий. Їхні дідусі-бабусі ще можуть розповісти їм про УПА і Сибір, їхні батьки на власному досвіді бачили гниття і розпад Союзу… Вони ж самі стали свідками того, як покоління, що гасало дітьми й підлітками по Майдану в 2004-му році, в 2014-му на цьому ж Майдані, а потім і на війні – вже гинуло…

Їх недаремно називають найбільш «самосвідомим» поколінням. Вони вірять, що одна людина може змінити світ, бо кожен із них його уже змінює. Вони не чекають, аби їм щось зробили – вони роблять,  не обмежуються мовленням – вони говорять, не обмежуються слуханням – вони чують, вони не обмежуватимуться простим існуванням - вони живуть. І свій життєвий вибір вони будуть робити на тлі європейського вибору нашої країни.   Історик Тімоті Снайдер якось сказав, що Європа — це проза, а Україна — це поезія. Прожити на одній поезії неможливо, але й жити на самій лише прозі — нудно. Тому їхнє життя буде яким завгодно, але не нудним.