ЗВЕРНЕННЯ АНДРІЯ ЗАКРЕВСЬКОГО №112

Христове Воскресіння єднає нас вірою, надією та любов'ю. Вірою в мир і власні сили. Надією, що життя буде змінюватися на краще. Дай, Боже, щоб у нашому спільному домі – Україні – панувала любов і єдність.

Великдень – це перемога віри над безнадією, спасіння над безвихіддю, добра над злом і торжество життя над смертю. Своїм воскресінням Христос довів: найбільші труднощі, найважчі біди, які випадають на нашу долю, можуть і будуть переможені! Це особливо важливо пам'ятати в часи важких випробувань.

Воскресіння Христове дарувало нам віру, сильнішу за страждання. Воно дає нам силу перемагати їх. Великдень нагадує нам про духовне відродження, яке так потрібне всім нам, всій українській нації. Перед нами відкрилася велика дорога. Великдень надихає надією, вселяє впевненість і закликає до відповідальності кожного з нас.

У ці дні згадаймо також усіх тих, хто сьогодні захищає Україну. Тих, хто потребує допомоги. І нехай кожен зробить якусь добру справу. Це і буде наш внесок у перемогу Добра над Злом. Христос Воскрес! Воістину Воскрес!


Повернутися
14.04.2017
Категорія: Колонка Андрія Закревського
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.