Чому лінився? Бо… заразився!

Лінь може бути заразною

  Дослідники із Франції повідомили, що їм вдалося з’ясувати, як людина може заразитися лінню. лінь Так, за словами фахівців, деякі індивідуальні особливості поведінки людини – такі як лінь, нетерпіння або розсудливість – заразні. Дослідження опубліковане в журналі PLoS Computational Biology, пише new-s.com.ua. У їхньому експерименті взяли участь 56 добровольців, яким запропонували знайти ризиковані рішення деяких умовних ситуацій. Перед тим, як отримати відповідь учасника досліду, йому показували можливі варіанти, при цьому докладно розповідали, який з них нібито обрали інші учасники досвіду.  

 Один алгоритм моделював обережну людину, інший – гіперактивну, а третій – ледачу. Було встановлено, що гравець приймав рішення, орієнтуючись на варіанти, які пропонував комп’ютер. Причому, чим більш нетерплячим, лінивим чи розсудливим був штучний інтелект, тим сильніше ці якості проявлялися й у добровольців. В результаті проведеного дослідження вчені визначили що лінню і нетерплячістю, виявляється, можна «заразитися» від інших. Однак можна «підхопити» не тільки негативні якості, але і позитивні, наприклад, розсудливість.


Повернутися
11.04.2017
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…