Що першим проситься у землю?…

Хоча календарна весна починається в березні, але справжнє тепло приходить тільки в квітні. У цьому місяці вже починаються багато садові роботи. І «посівна» поступово переміщається з підвіконня на город чи грядки… .

Щойно підсохне земля, можна починати готувати грядки до висіву насіння. Не перекопані з осені ділянки перекопайте з одночасним внесенням компосту і попелу. Строки сівби залежать від вологості й температури ґрунту та якості насіння.

Агрономи радять сіяти овочі на городі в такому порядку: у першій половині квітня першими сіють зелені культури - пекінську капусту, кріп, листову гірчицю, салат, а також редиску, горох, боби. Після них висівають насіння холодостійких культур: моркви, цибулі-чорнушки, петрушки, пастернаку. Вони проростають вже за 3-5 градусів тепла. Повторні посіви салату, кропу, редиски продовжать терміни їх споживання (можна сіяти до 20 червня).

Отже, що ж конкретно ми будемо сіяти? За яким ще пакетиком побіжимо в магазин? Зараз ми постараємося визначитися разом…

Петрушку слід сіяти якомога раніше, поки земля дуже волога. Грунт має бути родючим і бажано не кислим.  Кріп — можна сіяти, просто розкидавши насіння по поверхні, як тільки зійде сніг.  Рано просить у землю і салат — листовий і качанний. Щавель  досить посіяти одного разу, рано — рано навесні, так як любить він вологу землю. Рослина багаторічна.

Редис, моркву і буряк  для раннього врожаю теж можна сіяти дуже рано навесні. Горох і боби — приносять користь не тільки урожаєм, а ще є прекрасними сидератами — відмінними попередниками для більшості інших культур. Шпинат дуже скоростиглий. Тому його можна використовувати, як попередник перед основними посадками інших овочів. Насіння перед посівом краще замочити на добу — дві, періодично міняючи воду.

А от теплолюбні огірки, квасоля, кавуни, гарбузи, кукурудза почекають до травня - земля має прогрітися до 11-13 градусів. Якщо вирощена розсада ранньої білоголової і цвітної капусти має 5-6 листків і пройшла загартування, її висаджують наприкінці квітня у відкритий ґрунт.

Найпершим сходить горох - вже через 6 днів після посіву. Ще через день-два - кукурудза, огірки, квасоля, редька. За 10 днів проростають капуста, щавель і буряки. Баклажанів, цибулі, кабачків, моркви та ревеню можна очікувати через 2 тижні. А найдовше вилежуються в землі кріп, петрушка, пастернак та перець - до 16 днів.

Також у квітні у відкритий грунт, не витрачаючи часу на вирощування розсади, можна висівати холодостійкі декоративні квіти і злаки: в'юнок триколірний, годецію, гипсофілу,   календулу  , космею , льон великоквітковий, люпин, маки, матіолу ,  фацелію... Якщо укрити посіви легким нетканим матеріалом, сходи з'являться швидше і будуть краще захищені від пересихання.


Повернутися
11.04.2017
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Є певний тип захворювань, які називають автоімунними:  коли імунітет організму мобілізується не супроти сторонньої сполуки (вірусів, мікроорганізмів тощо), а проти здорових клітин чи тканин власного організму. Вам ніколи не здавалося, що чимала частина українців теж так само «хворіє», атакуючи всі здорові починання у власній країні? «Автоімунні» українці зневажливо зітхали «і до чого ви там домайданитеся» в той час, коли інші міняли країну, подекуди віддаючи за це життя. Вони «втомилися від війни», натомість запопадливо переходять на російську мову з туристами із Сиктивкара,  лають Бандеру і намагаються переконати нас у тому, що помирати від голоду в Голодоморі більш інтелігентно і благородно, ніж давати збройну відсіч гнобителям під час  Гайдамаччини чи в національно-визвольної боротьби ОУН та УПА...

«Автоімунні» українці гноблять починання  Уляни Супрун, уїдливо коментуючи, що, мовляв, «як мазали перекисом, так і мазатимемо, бо це вам не міфи розвінчувати...»  Проте ці міфи, на які не втомлюється відкривати нам очі пані Уляна,  коштують бюджету мільйони.

 Головний наш ворог – у нас самих. Ми самі себе з’їдаємо. Проте пропаганда і зовнішніх, і внутрішніх ворогів лише тоді дієва, коли ти боїшся правди, коли ти сам погоджуєшся на брехню. На щастя, все більшає «здорових клітин». Людей, котрі  не бояться назвати мародера мародером, запроданця запроданцем, ворога ворогом... Тих, хто і говорить, і чинить правду в очі. Хто робить все можливе, щоб врятувати країну від  усіх перелічених вище.