Анекдоти

Сімейна пара чекає гостей. Несподівано чоловік починає ховати цінні книги. Дружина запитує:
— Дорогий, невже ти думаєш, що гості їх поцуплять?
— Раптом вони їх упізнають!

 * * *

Бабуся маленької онучки:

— А я у твоєму віці вже працювала!

— А я у твоєму віці ще працюватиму!

 * * *

 — Мені важко поставити вам дiагноз. Напевно, це алкоголізм.

— Добре, лiкарю, я прийду, коли ви будете тверезим.

 * * *

 Водія перевіряють на тверезість:

— Ви п’яний. Бачите, трубка зеленіє?

— Не може бути, мабуть, у вас трубка зламалася, перевірте в моєї дружини!

Трубка зеленіє.

— Ваша дружина теж п’яна!

— Не може бути, перевірте у мого сина!

Трубка знову зеленіє, тож даішник каже:

— Ви маєте рацію, перепрошую, їдьте далi.

Водій — дружині:

— Бачиш, а ти казала: хлопцю не наливай!

**

— Ми обіцяли індексувати пенсії щороку, але зараз грошей немає. Які будуть пропозиції?
— А давайте щорічно індексувати не пенсії, а пенсійний вік.

**

Приходить чоловiк до лікаря весь побитий, ледве рухається.

Лікар:

— В аварію потрапив?

— Ні, в шафі чхнув.

 * * *

Відправили на роботи чоти­рьох бійців і прапорщика. Після закінчення прапорщик поставив бійців і рахує:

— Раз, два, три, чотири. Нас було п’ятеро. Де п’ятий?

Проходить 10 хвилин. Знову та сама історія. Після третьої спроби один боєць каже:

— Товаришу прапорщик, давайте я порахую, а ви станьте на моє мiсце.

Рахує: «Раз, два, три, чотири, і показуючи на себе — п’ять.

Прапорщик підходить до бійця, дає йому запотиличник і каже:

— Так, це ми тебе, негiднику, півгодини шукали?

**

Hадпис на пам’ятнику: «Тут спочиває відомий одеський стоматолог Борис Рафаїлович Кац. А його син Моня приймає в його кабінеті на Прохорiвськiй, 21».

**

Приходить чоловік у ресторан і звертається до офіціанта.

— Принесіть мені, будь ласка, 12 чарок горілки.

Офіціант приносить.

— А тепер заберіть, будь ласка, першу й останню.

— А навіщо це?

— Розумієте, перша погано йде, а вiд останньої я дурiю.

* * *

Пограбування банку. У грабіжника сповзає маска з обличчя. Він підходить до касира.

— Ти бачив мене?

— Так, бачив!

Постріл, труп.

— Хто ще бачив моє обличчя?

Із глибини залу лунає голос:

— Теща моя, але вона зараз удома.

* * *

— Лiкарю, скажіть, у мене грип?

— Так!

— Свинячий?

— Так!

— Ви впевнені?

— Абсолютно! Тільки свиня могла викликати «швидку» о 4-й ранку з температурою 36,7!

 


Повернутися
31.03.2017
Категорія: Розваги
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Буддиська притча розповідає про старого монаха, котрий так повчав своїх молодших колег: «Перший раз, коли сарна впала мені в юшку, я вилив усе на землю. Потім я викидав сарну, але їв юшку. Пізніше я їв усе разом – і сарну, і юшку. Нині ж, якщо якась сарна намагається вилізти з юшки, я заштовхую її назад…»

  Буває так, що невдача може бути основою успіху. Майже дев’яносто років тому журналіст Вільям Боліто написав: «Найважливіше в житті полягає не в тому, щоб максимально використовувати свої успіхи. Кожен дурень здатний на це. Насправді важливим є вміння  отримувати користь з наших втрат. Це вимагає розуму; в цьому і полягає різниця між розумною людиною і дурнем…»

 У житті усе несподіване й непередбачуване. То воно тобі підкидає удачу, то розчарування. Головне-не зупинятися, а продовжувати жити. Можливості потрібно не лише використовувати. Їх потрібно відбирати, виривати від життя, повністю вловлювати і не випускати! Коли доля підкидає тобі якийсь шанс, за цю зачіпку потрібно хапатися, що є духу! Для цього і є життя…

Навіть коли здається, що все проти вас, зусилля та наполегливість можуть бути вашими конкурентними перевагами. Ба більше, вони можуть бути тією єдиною перевагою, яка вам справді потрібна. Як казав класик: якщо важко досягти успіху, потрібно докласти більше зусиль.