Анекдоти

Сімейна пара чекає гостей. Несподівано чоловік починає ховати цінні книги. Дружина запитує:
— Дорогий, невже ти думаєш, що гості їх поцуплять?
— Раптом вони їх упізнають!

 * * *

Бабуся маленької онучки:

— А я у твоєму віці вже працювала!

— А я у твоєму віці ще працюватиму!

 * * *

 — Мені важко поставити вам дiагноз. Напевно, це алкоголізм.

— Добре, лiкарю, я прийду, коли ви будете тверезим.

 * * *

 Водія перевіряють на тверезість:

— Ви п’яний. Бачите, трубка зеленіє?

— Не може бути, мабуть, у вас трубка зламалася, перевірте в моєї дружини!

Трубка зеленіє.

— Ваша дружина теж п’яна!

— Не може бути, перевірте у мого сина!

Трубка знову зеленіє, тож даішник каже:

— Ви маєте рацію, перепрошую, їдьте далi.

Водій — дружині:

— Бачиш, а ти казала: хлопцю не наливай!

**

— Ми обіцяли індексувати пенсії щороку, але зараз грошей немає. Які будуть пропозиції?
— А давайте щорічно індексувати не пенсії, а пенсійний вік.

**

Приходить чоловiк до лікаря весь побитий, ледве рухається.

Лікар:

— В аварію потрапив?

— Ні, в шафі чхнув.

 * * *

Відправили на роботи чоти­рьох бійців і прапорщика. Після закінчення прапорщик поставив бійців і рахує:

— Раз, два, три, чотири. Нас було п’ятеро. Де п’ятий?

Проходить 10 хвилин. Знову та сама історія. Після третьої спроби один боєць каже:

— Товаришу прапорщик, давайте я порахую, а ви станьте на моє мiсце.

Рахує: «Раз, два, три, чотири, і показуючи на себе — п’ять.

Прапорщик підходить до бійця, дає йому запотиличник і каже:

— Так, це ми тебе, негiднику, півгодини шукали?

**

Hадпис на пам’ятнику: «Тут спочиває відомий одеський стоматолог Борис Рафаїлович Кац. А його син Моня приймає в його кабінеті на Прохорiвськiй, 21».

**

Приходить чоловік у ресторан і звертається до офіціанта.

— Принесіть мені, будь ласка, 12 чарок горілки.

Офіціант приносить.

— А тепер заберіть, будь ласка, першу й останню.

— А навіщо це?

— Розумієте, перша погано йде, а вiд останньої я дурiю.

* * *

Пограбування банку. У грабіжника сповзає маска з обличчя. Він підходить до касира.

— Ти бачив мене?

— Так, бачив!

Постріл, труп.

— Хто ще бачив моє обличчя?

Із глибини залу лунає голос:

— Теща моя, але вона зараз удома.

* * *

— Лiкарю, скажіть, у мене грип?

— Так!

— Свинячий?

— Так!

— Ви впевнені?

— Абсолютно! Тільки свиня могла викликати «швидку» о 4-й ранку з температурою 36,7!

 


Повернутися
31.03.2017
Категорія: Розваги
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Цими днями ми з вами вітатимемо одні одних словами «Христос Воскрес!-Воістину Воскрес!».

Якщо на мить зупинитися у круговерті щоденного життя і задуматися над цими словами – усе, що ми знаємо і що відбувається всередині та довкола нас, набуде іншого вигляду. Там, де було сум’яття – настане мир, а де були брехня і кривда – запанує правда і справедливість. Там, де була смерть, здавалося б, кінець усього, – буде життя…

Скільки ми вже пережили неможливого, котре стало можливим для тих, хто твердо тримався віри. Великдень – це осердя нашої віри, підґрунтя нашої надії та зростання нашої любові.  

 Великдень завжди об’єднує всіх українців світу в єдину велику родину. Ми святимо паски, збираємося сім’ями, молимося за тих, хто зустрічає Великдень у окопах і бліндажах. Хай  їхні ангели-охоронці будуть з ними.   Подякуємо Господові і попросимо у Нього сили, віри і стійкості для кожного з нас. 

Вірю, що Бог завжди з тими, хто захищає Добро, хто захищає рідну землю. Тому знаю – Україна обов’язково переможе. З Божою допомогою!

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!