Сонце кличе на город!

У кінці березня-на початку квітня  ще одного дня мете і дме, ніби справді зимова холоднеча надовго повернулась, а іншого дивишся, сонечко заграло, все живе скинуло з себе дрімоту…  Дочекавшись звільнення землі від снігу та підсипання, слід прибрати в саду: зібрати всю сухе листя, відірвані гілки та інше сміття, весь цей матеріал можна використовувати як сировину для компостної ями.   Декоративні рослини, які провели зиму під укриттям, можна звільняти з «полону», також знімаються загородження з грядок суниці та інших багаторічних культур, які утримували сніговий покрив. Земля перекопується, видаляється накопичене сміття, проводиться мульчування.

 «Мульчуємо ягідник, лікуємо тріщини на деревах та висаджуємо перші овочі», — радить голова хмельницького клубу садівників та городників «Черешня» Тетяна Васильєва.

«Для холодного Поділля квітень дуже важливий місяць, — каже Тетяна Миколаївна. — Тому дуже важливо все встигнути зробити вчасно. Адже від того, як ви в квітні посієте, посадите, збережете вологу, такий і матимете врожай восени. По-перше, слід обов’язково провести підживлення саду. Якщо на деревах є тріщини чи рани, потрібно обробити їх мідним купоросом та замастити садовим варом. Перед стадією рожевого бутону треба також встигнути зробити перше обприскування. Для цього якнайкраще підходять препарати «Хорус», «Енджіо» (досвідчені садівники рекомендують використовувати їхню суміш) та плівкоутворювальний біостимулятор росту рослин «Марс ЕL». Останній захищає бруньки від заморозків».

Багато в квітні роботи і в ягідниках. Варто поглянути, який стан ягідних чагарників, розпрямити гілки малини, ті, що здадуться нежиттєздатними - зрізати, як і промерзлі верхівки.     

У квітні проводиться формування смородинового і агрусових кущів (необхідне формування і для попередження борошнистої роси, інших захворювань), в останніх числах місяця можна зайнятися відводками, щоб збільшити кількість кущів на своїй ділянці.

Пані Тетяна рекомендує обов’язково провести обрізання верхівок малини, підживити її компостом, замульчувати соломою, посипати «Нітроамофоскою». Це комплексне мінеральне добриво, завдяки якому рослинка бере хороший старт. Смородину та ожину також слід підживити та щедро замульчувати. «Зима була без снігу, тому нам слід подбати про те, щоб зберегти в грунті мікрофлору та вологу, — каже жінка. — Це ж стосується і плодових дерев. Для мульчування підійде не лише солома, але й полова чи подрібнена кора».

 Пані Тетяна також рекомендує в квітні відкопувати троянди, всі багаторічні рослини, декоративні хвойники та піднімати на шпалеру виноград. Останній треба ще й обприскати від хвороб фунгіцидами. Прив’язувати лозу на шпалеру краще в похмуру погоду, щоб сонячні промені не попалили бруньки.

   У квітні проводиться пікіровка розсади різних культур - помідорів, перцю та ін. Під кінець квітня можна почати готувати ґрунт для холодостійких овочів (редиски, огірків, ріпа, редис, зелень). В сонячні дні можна проводити висадку саджанців плодових культур, ягідних чагарників. Якщо розводьте квіти на ділянці, то квітень - слушний час для розподілу багаторічних видів і подальшої розсадження. Кущі троянд, вкриті на зиму треба почати провітрюватися, для чого протягом 10 днів на кілька годин вдень знімати укриття, а як грунтовно потеплішає (ближче до середини і кінця місяця), то й зовсім прибрати укривний матеріал.


Повернутися
31.03.2017
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...