На старт, увага… кліщ!

Обережно: кліщі вже прокинулися, активізувалися і готові атакувати. Під прицілом їхніх укусів — не лише любителі влаштовувати пікніки в лісі, а й ті, хто звик просто прогулюватися в міському парку чи сквері.  Фахівці стверджують, що з кожним роком кількість мешканців нашого міста, яких покусали кліщі, зростає. Небезпечні ці укуси тим, що можуть передавати інфекції. Кожен десятий кліщ може передавати інфекції. Найзгубніші з-поміж них — енцефалітні кліщі, заражені бореліозом. Недуга бореліоз Лайма, яку вони провокують, вражає шкіру, нервову, серцево-судинну системи та суглоби. І якщо розвиток енцефаліту можна попередити щепленням (особливо його рекомендують жителям лісистих районів), то вакцини від бореліозу, на жаль, наразі немає.

Як виглядає кліщ?

Ця комаха схожа на павука, має гострий хоботок і вісім лапок. Розмір кліщів коливається від 3 до 25 мм у довжину. Самки більші, дві третини їхнього тіла зазвичай забарвлені в бурий колір. Як правило, саме самки смокчуть кров із жертви.

Задля профілактики укусів фахівці радять вдягати світлий одяг (так легше помітити комаху), сорочку з довгими рукавами заправляти в штани, штани — у шкарпетки, взувати кросівки, голову захистити хустинкою. Можна використовувати і спреї проти кліщів, але не забувайте: розпилювати їх можна тільки на одяг. У лісі ходіть не по траві, а стежками, уникайте гущавини.

Якщо кліщ таки вкусив, лікарі застерігають від того, аби витягати його відразу: можете відірвати голову, а тільце залишиться у шкірі. Оскільки кліщ дихає черевцем — перекрийте йому повітря: тобто намастіть уражене місце спиртом чи олією. Через півгодини він сам вилізе. Не полінуйтеся покласти знахідку в банку і віднести в санстанцію на аналіз.


Повернутися
31.03.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.