“КіноХвилька” іде, дітям мультики несе

  Уже незабаром – з 7 до 9 квітняу Тернопіль завітає І Всеукраїнський фестиваль дитячого кіно, анімації і телебачення “КіноХвилька”. На маленьких тернополян віком від 4 до 16 років чекають презентації дитячих телепередач та дитячої телешколи, де навчатимуть творити власні відеошедеври і де навіть можна буде спробувати себе в ролі телеведучих, анімаційні майстерні, писанкарський майстер-клас, створення найдовшої великодньої листівки-вітання воїнам АТО, цікаві флеш-моби і, звісно ж, перегляд дитячих кінострічок та мультфільмів .  Для дорослих відвідувачів фестивалю-дискусійні панелі, презентації  творчі зустрічі та майстер-класи . У рамках “КіноХвильки” до Тернополя завітає і цьогорічний лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка,  володар срібного ведмедя “Берлінаре’53”, режисер та художник-мультиплікатор  Степан Коваль, а також відомі мультиплікатори та педагоги-аніматори.  

Місце зустрічі “кіноманів” уже традиційне: Палац Кіно, що на вулиці Івана Франка, 8.  Вхід безкоштовний.

 І хай вас не збиває з пантелику “дитяча” назва фестивалю – “КіноХвилька” накриє місто потужно! Ви ж усі пам’ятаєте, з яким ажіотажем відбувався торік у листопаді І Всеукраїнський фестиваль “КіноХвиля”?..  “У “КіноХвильці”, власне, він продовжується, – каже заступник міського голови Тернополя,  академік Української кіноакадемії  Леонід Бицюра. – “КіноХвилька”, яка об’єднуватиме усі дитячі проекти, започатковані у Тернополі раніше, – навіть дещо більше, ніж фестиваль. Це ще й захід для обміну досвідом і формування кіносередовища. Бо ж якщо дорослий кінопростір у нас більш-менш заповнений, то дитячих телевізійних та кінопродуктів, на жаль, фактично немає…   Власне, акценти фестивалю будемо ставити саме на творенні дитячих телепрограм.  Поділитися своїм досвідом до нас приїдуть фахові спеціалісти із Києва, Харкова, Запоріжжя та Дніпра — міст, у яких уже тривалий час функціонують дитячі телевізійні школи.  А логічним підсумком “КіноХвильки” стане започаткування премії на кращий сценарій дитячого кінофільму”. 


Повернутися
31.03.2017
Категорія: Культура
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…