Суперкрем за столітнім рецептом

Краса врятує світ. Але як залишатися красивою, якщо дійсно хороші косметичні засоби продаються за позахмарними цінами? Думаєте, безкоштовної косметики не буває? Ви помиляєтеся. Найкращі засоби по догляду за шкірою і волоссям зберігаються у вас вдома і коштують копійки.

Наші прабабусі не знали про французьких кремах і італійських помадах, але при цьому їх краса славилася на весь світ. Секрет доглянутої шкіри і шикарних волосся полягає в натуральній косметиці, якою користувалися наші бабусі чарівні. Звичайно, можна говорити про погіршення екології та продуктів харчування, принципово іншому способі життя, що ставить наше покоління в програшне становище. Однак я впевнена, що косметичні засоби, зроблені своїми руками, допоможуть так само, як допомагали сто років тому.

Тернополянка Анна Бус користується “домашньою” косметикою упродовж уже багатьох років. А навчилися  вона за цей час виготовляти близько двадцяти різноманітних кремів, а також лосьйони, тоніки, маски і навіть губну помаду.

– Коли моя подруга навчалася на курсах косметології, мені було цікаво читати її конспекти, – розповідає жінка. – Деякі рецепти я занотовувала, а потім апробовувала на собі, однак продовжувала купувати засоби для обличчя у магазинах. Та після того, як мене “висипало” від дуже дорогого крему, вирішила користуватися лише своїми, домашніми, адже була впевнена, що вони на натуральних інгредієнтах.  Деякими зі своїх рецептів Анна бус охоче ділиться з читачами «Яблучка»…

 …крем для обличчя

Цьому рецепту більше сотні років. Аня знайшла його у старовинній цілительській книзі.  Щоб його приготувати, треба столову ложку свіжого вершкового масла, три ядра грецьких горіхів та ефірну олію. Ядра горіхів замочіть на кілька хвилин у кип’ятку, а потім зніміть з них шкірку. Коли горіхи висохнуть, розітріть їх у порошок і додайте до масла. Ретельно усе перемішайте. Фінальним акордом буде ефірна олія. Її треба використовувати  залежно від типу шкіри. До прикладу, для сухої шкіри ідеально підійде олія жасмину, рожевого дерева чи апельсина, для чутливої – олія лаванди або чайного дерева, для жирної – лимонна олія, якщо у вас є зморшки, то додайте олію герані.

крем для рук

Щоб шкіра рук була гладенькою і шовковистою, що особливо важливо в зимовий період, не треба особливих коштів. Купіть в аптеці банку гліцерину,  дві капсули вітаміну А або Е, обліпихову олію. Вдома 25 грамів гліцерину ретельно розмішайте зі столовою ложкою оливкової олії, додайте туди рідину з капсули вітаміну А та половину чайної ложки обліпихової олії. Одержану масу нанесіть на розігріті руки, одягніть поліетиленові рукавички, а зверху — теплі вовняні. Після того, як мине двадцять хвилин, зніміть поліетиленові рукавички, а вовняні залиште на руках на ніч. Як зауважує Аня, цей крем можна наносити щоразу перед миттям посуду, тоді зменшиться негативна дія миючого засобу.

крем для ніг

Цей крем допомагає усунути таку проблему, як тріщини на ступнях. Візьміть столову ложку домашнього вершкового масла, змішайте його з 15г гліцерину, столовою ложкою оливкової олії, половиною чайної ложки. екстракту лаванди, двома капсулами вітамінів А і E і крем для ніг готовий. Перед його  застосуванням прийміть гарячу ванночку з відвару дубової кори, додайте туди по столовій ложці солі та соди у розрахунку на літр води. Сода пом’якшить шкіру ніг, а сіль зміцнить її. При грибкових захворюваннях можна до відвару кори дуба додати кілька крапель олії чайного дерева чи лаванди.

Після того, як намастите ноги кремом, не забудьте одягнути теплі шкарпетки. Ці процедури краще зробити ввечері, щоб відразу лягти спати, таким чином даючи можливість крему гарно засвоїтися.

маска для волосся

25 мл оливкової олії, 25 мл конопляної або лляної олії, 25 мл реп’яхової олії,

0,5 чайної ложки меленої гірчиці, 2 столові ложки коньяку, столову ложку хни, кілька крапель ефірної олії  (олію кориці чи кави – для росту волосся, олію лаванди і чайного дерева – від лупи). Усі інгредієнти змішати і підігріти на водяній бані, після чого можна наносити на щойно ретельно вимите волосся, після того одягнути поліетиленову шапочку, обмотати голову рушником і залишити на 20 хвилин, а ще краще на ніч. Час від часу рушник можна підігрівати феном, тоді корисні речовини краще всмоктуватимуться. Рештки маски можна зберігати при кімнатній температурі протягом тижня у герметично закритій банці, однак перед нанесенням її треба трішки підігріти. 

…“бомбочка для ванни

2 столові ложки соди, столова ложка лимонної кислоти, столова ложка  морської солі (можна взяти звичайну сіль, але не “Екстру”), столова ложка оливкової або соняшникової олії, 5 крапель ефірної олії. Змішати сіль, лимонну кислоту і соду. За бажанням можна додати харчовий барвник або сухі трави. Потім додати кілька крапель ефірної олії, як обрати залежно від того ефекту, якого хочете досягти. Так, олія лаванди допоможе розслабитися, олія іланг-ілангу – чудовий афродизіак, олії лимона, жасмина та апельсина допоможуть усунути внутрішній дискомфорт та відчуття пригніченості.  Насамкінець додати оливкову олію і сформувати кульку. Якщо не вистачатиме вологи, додайте трішки води з пульвиризатора. Якщо готуєтеся до романтичного вечора, можете додати блискіток — вони будуть чудово переливатися на шкірі. Коли кулька буде готова, покладіть її на годину у холодильник, після чого можна приймати ванну. До слова, “бомбочку” треба використати відразу, інакше зменшаться її корисні властивості.


Повернутися
24.03.2017
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.