Анекдоти №108

Якщо не застібати три верхні гудзики на блузці, то очі можна не фарбувати.

* * *

елефонують на біржу праці з будівельної контори:

— Нам потрібен маляр.

— Малярiв немає, є гінеколог, він і маляром може, йому просто дуже гроші потрібні.

Взяли його, а через день знову телефонують:

— Надішліть, будь ласка, ще двох гінекологів. Учора прийшли ми на об’єкт, а двері зачинені, так нам ваш гінеколог за дві години всю квартиру через замкову щілину шпалерами обклеїв.

* * *

Коли ви побажаєте організувати своє весілля, покличте близько 300 гостей і забороніть повністю алкоголь. І найміть того, хто таємно продаватиме алкогольні напої. Весілля стовідсотково має окупитися.

* * *

Професор і студенти стоять бiля трупа, професор запитує:

— Хохлов, від чого помер цей чоловік?

— Інфаркт!

— Неправильно! Голіков, а ви що скажете?

— Пухлина мозку, летальний результат.

— Неправда. Сидоров, ваш вердикт?

— Печінка алкоголіка, цироз.

— Як вам удалося поставити такий точний діагноз?

— Це ж мій сусід дядько Микола.

* * *

Студент після письмового іспиту передав написане професору, доклавши 5 тисяч доларів і записку: «По тисячі за бал».
На наступний день професор роздав абітурієнтам результати іспиту. Коли студент відкрив свій конверт, там було 3 тисячі доларів і записка: «Здача».

* * *

Справжні жінки не виходять заміж за справжніх чоловіків, тому що справжня жінка з першого разу не погоджується, а справжній чоловік двічі не пропонує.

* * *

— А сукня в тебе не дуже, — сказала свекруха невістці в день весілля.

— Нічого, наступного разу буде краща! — відповіла невістка.

* * *

На сповіді:

— Сину мій, ти відрікся від сатани?

— Не можу, отче, у мене з нею двоє дітей.

* * *

Дружина, що крутиться перед дзеркалом, чоловікові:

— Любий, що тобі більше в мені подобається — моє гарне обличчя чи ідеальне тіло?

Чоловік:

— Твоє почуття гумору!

* * *

— Позич мені на тиждень сто доларів.

— Не дам.

— Я тобі це ще пригадаю!

— Ну от, а якби я тобі дав, ти б тут же про це забув.


Повернутися
17.03.2017
Категорія: Розваги
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…