«Еліксир молодості» - червоне вино?

От тільки чи всім вистачить здоров’я на таке омолодження?

 Розмови (власне, не лише розмови, а й філком аргументовані факти) про користь червоного вина звучать уже давно. А нещодавно вчені Політехнічого університету Вірджинії виявили в червоному вині ресвератрол, який допомагає зупинити старіння нейронів головного мозку.   Про це йдеться на офіційному сайті навчального закладу.

 Упродовж року науковці додавали до раціону мишей спеціальну сполуку, що міститься в шкірі червоного винограду – ресвератрол.

Після Після закінчення експерименту та  детального вивчення стану мишей, вчені прийшли до висновку, що стан тварин знаходиться на такому рівні, ніби вони дотримувались дієти та виконували регулярні фізичні вправи.

Проте, незважаючи на такі результати, вчені повідомили, що при вживанні навіть у великих кількостях червоного вина людина не може отримати такі ж результати.

"У вині ресвератрол є в невеликих кількостях, так що ви не зможете випити його в достатній кількості, щоб домогтися того ж ефекту, який ми виявили у мишей. Наступним кроком є визначення механізму, який дозволяє захищати синапси (місце контакту між двома нейронами). Якщо ми відкриємо його, то зможемо модифікувати цю речовину або шукати інші молекули, які є більш ефективними в захисті синапсів ", - повідомив один з авторів дослідження Грегоріо Вальдес.

Також він додав, що ресвератрол захищає нейрони головного мозку від старіння, а також має протипухлинні та протизапальні властивості.


Повернутися
17.03.2017
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.