Коли гірко від «солодкої» недуги…

Діабет у дітей: як помітити і про що треба пам'ятати

 Стрес та інфекція провокують недугу

Стереотипно вважаємо, що цукровий діабет — хвороба літніх людей. Та, на жаль, лікарі нерідко діагностують це захворювання у дітей та підлітків.

 В Україні зареєстровано понад вісім тисяч дітей, хворих на цукровий діабет. Удвічі збільшилася кількість хворих серед дітлахів наймолодшої вікової групи — до шести років.

 Лікарі дедалі частіше виявляють випадки неонатального діабету, на який хворіє малеча до року. Майже у 90 відсотках у дітей діагностують діабет першого типу.

 «Цей тип захворювання вирізняється абсолютною інсуліновою недостатністю, — пояснює “Україні молодій» фахівець із дитячої та підліткової ендокринології Євгенія Глоба. — Як виникає недуга? В дитячому організмі виробляються антитіла проти бета-клітин підшлункової залози, які продукують інсулін. Як наслідок — бета-клітини починають руйнуватися. Але діагностують діабет у випадку, коли майже 80% бета-клітин знищено. Тільки тоді проявляються чіткі симптоми недуги. Це — одна з причин пізнього виявлення хвороби. Така підступна активність антитіл — генетично обумовлений механізм, який від початку закладено в дитині. Вплинути на це, на жаль, лікарі не можуть».

 Факторами, які провокують недугу, може бути стрес, каже лікар. Або гостра вірусна інфекція, грип, вітряна віспа, краснуха, інфекційне захворювання. Діабет першого типу лікується лише з допомогою інсуліну, стверджує фахівець.

Такі підступні солодощі...

Діабет другого типу в дітей виявляють набагато рідше. Дефіцит інсуліну в організмі при цьому не такий виражений, тож лікують його з допомогою дієти і спеціальних препаратів.

 Лікарі кажуть, цей тип діабету часто зустрічається у дітей з надмірною вагою тіла.

 За словами столичного лікаря-ендокринолога Миколи Гульчія, ця хвороба «молодшає», тому особливу увагу слід приділити саме розвитку захворювання у підростаючого покоління:

 «За статистичним прог­нозом, у 2025 році кількість дітей, хворих на ЦД в Україні становитиме понад 9400 і нових випадків буде зареєстровано понад 1600. Тому діяти потрібно негайно». У чому ж причина виникнення діабету в дітей? Фахівці наголошують: дитина може захворіти на діабет генетично, тобто якщо хтось із членів родини є хворим на цю недугу.

 Як зауважує Микола Гульчій, головними чинниками діабету другого типу є спосіб життя сучасних дітей: постійне сидіння за комп’ютером, брак рухливості, вживання солодких напоїв, інших шкідливих солодощів.

 «Це ж діти. І головні ласощі для них — різноманітні шоколадні батончики, цукерки. А чи хтось цікавиться, з чого зроблені ті псевдосолодощі? Батьки навіть не замислюються, що самі шкодять своїм дітям. Дуже часто ці перенасичені цукром і некорисними жирами солодощі є причиною дитячого ожиріння. А це вже перший крок до діабету 2-го типу».

Ожиріння — тривожний «дзвіночок»

Які симптоми мають насторожити батьків?

 «При діабеті першого типу дитина починає пити багато води, часто бігає до туалету, дуже швидко втрачає вагу, — застерігає Євгенія Глоба. — Малюк стає в’ялим, кволим, сонливим, шкіра стає сухою, з’являються фурункули, гнійничкові висипання. Якщо ви завважили такі симптоми у своєї дитини — якнайшвидше звертайтеся до лікаря, пройдіть необхідні обстеження. Адже якщо лікування не почати вчасно, стан малечі лише погіршуватиметься. Це може призвести до діабетичної коми».

 Натомість батьки мають пам’ятати: діабет другого типу зазвичай про себе ніяк не заявляє. Найчастіше діагностують його випадково. Дитина поступає до лікарні з ожирінням, тиском чи порушенням менструального циклу, а при обстеженні виявляють діабет.

 Діагностують діабет у дітей із допомогою лабораторного аналізу крові і сечі, каже лікар. У нормі рівень цукру в крові натщесерце має бути від 3,5 до 5,5 ммоль/літр. Якщо показники перевищують норму, це свідчить про небезпеку діабету. Однак лікарі не ставлять діагноз лише на основі одного аналізу. Дослідження крові необхідно повторити щонайменше двічі.

«Солодка кров» руйнує організм

Один із підступних прийомів діабету — «показова» фаза ремісії. Лікарі називають цей період «медовим місяцем».

 «Потреба в інсуліні помітно знижується, рівень глюкози в крові майже дорівнює нормі. Батьки думають — так буде і надалі, недугу вдалося подолати і втрачають пильність, — констатує Євгенія Глоба. — Самі змінюють схему лікування, зменшують дозу інсуліну або взагалі перестають його вводити... Фаза ремісії може тривати навіть кілька місяців. Але потім вона закінчується, рівень цукру в крові різко зростає і дитину у важкому стані доставляють у лікарню. Тому батьки мають пам’ятати такі особливості недуги».

 Найстрашніше при діабеті — його хронічні ускладнення.

 «Дитина може тривалий час жити з діабетом, батьки і гадки не мають про недугу, самопочуття малюка в нормі, але підвищений цукор у крові щодня робитиме свою «чорну справу, — каже Микола Гульчій. — Солодка кров руйнуватиме організм. І коли дитину приведуть до лікаря з’ясувати причину погіршення зору чи болю в ногах, може виявитися, що це дають про себе знати ускладнення діабету».

 Частота ускладнень зростає з віком. Найбільше ускладнень трапляється в підлітковому періоді.

 У дітей з діабетом найчастіше розвиваються такі хронічні ускладнення, як діабетична ретинопатія (основна причина сліпоти), діабетична нефропатія (пусковий механізм ниркової недостатності), діабетична полінейропатія та інгіопатія — ураження судин та нервових волокон, що провокує виразки і навіть може призвести до ампутації. Діабет також уражує печінку (гепатоз), провокує затримку росту, статевого дозрівання.

До приїзду «швидкої» давайте дитині солодке

Інший підводний риф діабету — гострі ускладнення недуги. На відміну від хронічних, вони проявляють себе раптово. Здавалося б, усе гаразд, а за кілька хвилин дитина потрапляє у реанімацію... Найчастіше виникають діабетичний кетоацидоз (підвищення рівня цукру в крові) та гіпоглікемія (коли цукор різко опускається нижче норми). Обидва стани провокують діабетичну кому.

 — Кетоацидоз найчастіше виникає при недостатній концентрації глюкози в крові. Так буває, коли батьки відмовляються колоти дитині інсулін або вводять недостатню кількість препарату, — пояснює Євгенія Глоба. — Причиною такого стану може стати і порушення дієти. Часто таке трапляється, коли підлітки вживають алкоголь.

 

Спровокувати кетаоцидоз може будь-який запальний процес, гостра респіраторна вірусна інфекція.

 Цей стан, як правило, розвивається кілька днів. У цей час у дитини різко зростає рівень цукру в крові, вона погано себе почуває. При гіпоглікемії стан погіршується різко — на тлі нормального самопочуття.

 Гострі напади недуги можуть спровокувати важкі фізичні навантаження (активне заняття спортом), пропуск прийому їжі. Про гіпоглікемію попереджають такі симптоми, як підвищена пітливість, втрата орієнтиру в просторі.

 Дитина може втратити свідомість. Найгірше — це може статися в будь-якому місці, а не кожна людина, яка опиниться в цей час поруч, зможе надати допомогу.

 До приїзду «швидкої» хворому треба дати щось солодке — цукерку, підсолоджену воду, мед.

Не так недуга, як спосіб життя

Однак попри всі загрози, які таїть в собі ця недуга, кожна дитина з діабетом може жити повноцінно.

 Необхідно регулярно проходити обстеження в лікаря, щороку — лікування в стаціонарі, де дитину оглянуть різні фахівці. У лікуванні діабету, наголошують лікарі, найголовніше — самодисципліна та самоконтроль.

 Хворий має чітко до кінця життя дотримуватися певних норм: стежити за харчуванням (дієту визначає лікар), знати коли і як вимірювати рівень цукру в крові, які дози інсуліну вводити і скільки ін’єкцій має бути на день, як правильно їх робити.

 Жити з діабетом несолодко, але без дотримання правил і норм неможливо зберегти здоров’я і життя. Навіть і дорослі, які вже тривалий час хворіють на ЦД, не хочуть дослухатися до порад фахівців, вважаючи, що вони й самі можуть розібратися. Але діабет — це не так недуга, як спосіб життя, зауважують лікарі.

 МАЙТЕ НА УВАЗІ

Для дітей з діабетом солодощі — продукт заборонений. Без обмежень можна їсти овочі, фрукти — небагато і нечасто.


Повернутися
06.03.2017
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.