Теплиця… без тепла

Вирощування овочів у неопалюваній теплиці

У неопалюваній теплиці можна успішно вирощувати овочеві та зеленні культури: помідори, огірки, перець, баклажани, петрушку, м’яту, крес-салат, ендивій та багато інших. Теплиця дає змогу продовжити вегетаційний період, саме у цьому одна з її основних переваг, до того ж для обігріву не потрібно дефіцитного і дорогого палива. Щоправда, це дещо обмежує сферу її застосування для вирощування багатьох позасезонних культур. Тому, перш ніж посіяти овочі у такій теплиці, слід дочекатися моменту, коли температура в ній досягне мінімальної для даної культури відмітки.

Культури підбирають з таким розрахунком, щоб максимально використати корисну площу теплиці. Наприклад, між високорослими рослинами огірків і помідорів ще до того, як вони досягнуть максимуму розвитку, можна виростити моркву і буряки. Правильно спланувавши строки сівби, матимете овочі на столі протягом цілого року. У неопалюваній теплиці також вирощують розсаду овочів, яку потім висаджують у відкритий грунт, радить В. П. Слободянюк із Хмельницького.

Салат. Насіння салату я висіваю у горщики, потім пікірую у торфові горщечки, а вже після цього розсаду висаджую у теплицю. Щоб завжди мати до столу свіжий салат, необхідно невелику кількість насіння висівати з інтервалами у два тижні, починаючи з ранньої весни і до осені. Для профілактики захворювань рослин, зокрема сірої гнилі, слід добре провітрювати теплицю за сухої й теплої погоди. Салат потребує належного освітлення і зволоження. Поливати краще рідше, але рясніше.

Гірчиця і крес-салат. Як тільки-но температура в теплиці сягне 10° і вище, можна висівати гірчицю і крес-салат з інтервалом у тиждень. На дно мілкої тарілки я кладу шматочок вологої тканини і висіваю на неї насіння. Потім ставлю тарілку під стелаж, злегка прикривши газетою, якщо потрібно ізолювати її від доступу світла. Коли насіння почне проростати, тарілку ставлю у сдвітле місце, а сходи постійно зволожую.

Пряні культури. Багато пряних рослин продовжують рости взимку, якщо їх пересадити у горщики і занести в неопалювану теплицю для захисту від морозу. Я вирощую таким способом петрушку, м’яту, естрагон, душицю, цибулю-шніт, шавлію, тим’ян, розмарин. Рослини щедро поливаю вдень, за хорошої погоди провітрюю теплицю.

Помідори. У неопалюваній теплиці добре вдаються помідори. Про те, як вирощувати розсаду, багато писали, тому не буду зупинятися на цьому. Почну з садіння. Помідори у теплиці можна вирощувати різними способами: безпосередньо на тепличному грунті, кільцевою культурою, у горщиках заввишки 18 — 28 см, поставлених на землю в теплиці, у плівкових мішках.

Якщо вирощую рослини на тепличному грунті, роблю двоярусне перекопування грунту, збагачуючи нижній шар добре розкладеним компостом або гноєм. Горщики для кільцевої культури наповнюю збагаченою грунтосумішшю (дехто використовує для цього звичайну городню землю). Розсаду висаджую, коли висота рослин становить 15 — 25 см (це, як правило, збігається з початком цвітіння першого грона). Перед цим рясно їх поливаю. У заздалегідь підготовленій грунтосуміші роблю ямки і висаджую в них розсаду так, щоб верхній край кореневої мички знаходився на рівні грунту.

Рослини у торфових горщечках рясно поливаю і висаджую разом з ними, попередньо пересвідчившись, що їхні стінки розмокли (якщо ні — розриваю їх з одного боку). Саджаю за схемою 45X45 см, після цього добре поливаю.

Найкращий спосіб підв’язування помідорів у теплиці — м’яким шпагатом, що звисає з горизонтально натягнутого під дахом дроту. В міру росту рослин обвиваю їх ним по спіралі. Шпагат не слід дуже натягувати, щоб не пошкодити стебла. Як опору для підв’язування помідорів використовую дерев’яні або бамбукові тички.

 

Поливаю і підживлюю рослини традиційним способом. Оскільки про це неодноразово писали, зупинюся лише на пасинкуванні та видаленні листя. Мова йде про бічні пагони (пасинки), їх видаляю ще маленькими, щоб не споживали воду й поживні речовини, необхідні для формування плодів. Роблю це обережно, аби не було рваних ран, через які легко потрапляє грибкова інфекція. Коли рослини виростуть приблизно до 1,5 м, видаляю нижні листки до першого грона (цей захід застосовують багато городників). Акуратно зрізую їх гострим ножем, не залишаючи зазубрин. Це дає змогу поліпшити освітленість нижніх ярусів рослин і забезпечити циркуляцію повітря, що також є профілактичним заходом проти грибкових інфекцій. В міру достигання плодів видаляю всі пожовклі й хворі, листки.

Щоб краще зав’язувалися плоди, роблю штучне запилення. Для цього досить легко струснути рослину чи квіткові грона або збризнути водою з тонкого крапельного розбризкувана.

У неопалюваних теплицях на помідорах, як правило, утворюється не більше 6 — 7 грон, після яких я залишаю ще два листки і прищипую точку росту. Продовжую пасинкувати бічні пагони, ріст яких часто посилюється після прищипування верхівки рослини.

Плоди помідорів, вирощених насіння, посіяного в середині лютого, достигають наприкінці червня — на початку липня. Збираю їх у міру потреби, залишаючи на кожному плодоніжку. Підживлюю доти, поки не зав’яжуться плоди на останньому гроні.

Огірки. Насіння огірків попередньо пророщую, а потім висіваю по одній зернині у горщики, наповнені грунтовою сумішшю. Вирощування розсади триває 4-5 тижнів, а тому строк висіву розраховую так, щоб висадити розсаду в теплицю не раніше кінця травня. Найкраще це робити у плівкові мішки (по дві рослини у кожний). Для підв’язування рослин використовую шпагат, закріплений на горизонтально натягнутому під дахом теплиці дроті, або встромляю в грунт дерев’яні тички.

Протягом вегетаційного періоду рослини рясно поливаю і періодично підживлюю рідкими добривами. Вологість повітря підтримую якомога вищою. Верхівку рослин прищипую, коли головний пагін виростає до даху теплиці. Слід часто провітрювати її, але так, щоб вологість повітря залишалася підвищеною. Всі чоловічі квітки видаляю.

Солодкий перець. Цю культуру краще вирощувати в горщиках. Насіння проростає при температурі 21 °С. Я вирощую розсаду 10 тижнів, висаджую її наприкінці травня. Насіння висіваю у вологу грунтосуміш, зверху теж присипаю тонким шаром суміші. Коли сіянці, підростуть, їх висаджую по одному в горщики, які розставляю на відстані 45 см один від одного на грядках або стелажах теплиці. Як тільки рослини сягнуть висоти 15 см, видаляю точку росту, щоб підсилити кущіння. Коли виникає потреба, підв’язую перець до дерев’яних опор. Рясно поливаю і підживлюю гидкими добривами. За теплої погоди теплицю провітрюю. Стежу за появою попелиць і павутинного кліща: якщо знаходжу шкідників, обприскую рослини карбофосом або кельтаном.

Баклажани. Основні заходи догляду за баклажанами такі самі, що й за солодким перцем. Розсаду висаджую на початку травня. Коли рослини виростуть до висоти 25—З0 см, прищипую верхівкові точки росту. Залишаю 5 — 6 зав’язей, рівномірно розміщених на пагонах, решту видаляю. Обриваю квітки, що з’являються пізніше. Поливаю часто, але помірно. Підживлюю добривами.

Коренеплоди. У неопалюваній теплиці можна вирощувати невелику кількість коренеплодів, щоб забезпечити власні потреби до достигання їх у відкритому грунті. Насіння сію в лютому — березні у торфові горщечки або в грунт тепличних грядок. Якщо маю намір споживати овочі молодими й ніжними, сію в декілька строків з інтервалом 3 — 4 тижні. Рослини рясно поливаю, а в квітні, коли підвищується температура, починаю активно провітрювати теплицю.

 

Дині. Попередньо готую грядку в теплиці для вирощування дині. Натягую з боків теплиці на відстані 40 см від скла горизонтальні ряди шпагату, дроту з інтервалом ЗО см. У травні висаджую розсаду, відстань між рослинами 35 см. Для кожної з них встановлюю дві рейки — від рівня грунту до карнизу і від карнизу до гребеня даху. В міру росту стебла підв’язую до рейок, а бічні пагони — до горизонтального дроту. Коли рослина має висоту 2 м, прищипую точку росту. Бічні пагони прищипую на два листки після кожної квітки. Збільшую вентиляцію теплиці. Коли дині матимуть розмір волоського горіха, проріджую їх, залишаючи на кожній рослині не більше трьох-чотирьох плодів.

Рясно поливаю і підживлюю рідкими добривами через кожних 8 —12 днів. Великі плоди кладу в сітки для підтримування.


Повернутися
06.03.2017
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…