5 країн, які довели: світ не потребує нафти, газу та вугілля

Десять років тому енергія з відновлюваних джерел здавалася фантастикою. Мовляв, екологічно чисті електростанції — це так, «для краси», але занадто дорого як альтернатива нафті, газу і вугіллю.

Але світ змінюється швидше, ніж багатьом здається. Незважаючи на потужну пропагандистську кампанію, яку проводять енергетичні концерни і яка стверджує, що світ ніколи не зможе відмовитися від викопного палива, деякі країни на власному прикладі доводять, що це не так.

Ось тільки 5 прикладів.

Коста-Ріка

З початку 2015 ця країна на 100% використовує тільки «зелену» енергію. Такий підхід до енергетики дозволить Коста-Ріці зберегти її пишні джунглі та незаймані пляжі. А це, у свою чергу, зробить з неї Мекку для еко-туристів.

Щоби відмовитися від викопного палива, держава набудувала ГЕС, вітряків і сонячних панелей. Плюс, тут є геотермальні джерела, а для виробництва автомобільного палива використовуються біомаси.

Данія

Всі знають, що в Данії є багато вітряних млинів. З часом їх перетворили на вітряні турбіни. І ось, Данія — світовий лідер за часткою використання вітрової енергії. Зараз вітряки генерують 40% всієї електроенергії, яку споживає країна.

Але їм цього мало. До 2020 року місцеві мешканці неспішно доведуть цей показник до 50%, а до 2050-го — до 100%. І закриють питання назавжди.

Шотландія

У цій країні в 2014 році з поновлюваних джерел енергії було вироблено 1300 МВт*год електрики. Цього достатньо, щоби забезпечити нею повністю 4 млн. будинків.

Влітку такі міста як Абердин, Единбург, Глазго та Інвернесс на 100% працюють завдяки сонячній і вітровій енергії.

Швеція

У Швеції багато природних ресурсів, але їх тут воліють економити, а не шалено витрачати. Саме тут народилися і продовжують народжуватися передові технології використання біомаси у якості альтернативи викопному паливу.

Питанням займаються на урядовому рівні з 2010 року. І якщо ми почнемо, нарешті, їздити не на бензині, а на дечому іншому (ну, ви зрозуміли), то це точно буде заслугою Швеції.

Фінляндія

Вітряна енергія — тренд і в цій північній країні. У 2012 році Фінляндія вже виробила 34,3% всієї енергії, яку спожила, з поновлюваних джерел. До 2020 року місцева влада хоче наростити свої можливості до 40%.

Ось так! Нам залишається тільки сподіватись, що кількість свідомих країн зростатиме і колись серед них з'явиться і Україна.


Повернутися
06.03.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...