Кому – 3200 гривень, кому – трудову на руки

Через підвищення «мінімалки» на працівників чекають масові звільнення. Деякі експерти припускають, що без роботи залишиться… мільйон українців!

630 тисяч – стільки українців до кінця цього року втратять роботу. Такі дані випливають з Інфляційного звіту Нацбанку. Зростання безробіття серед населення експерти пов’язують з підвищенням мінімальної зарплати. Власники малого та середнього бізнесу не матимуть змоги платити 3200 гривень своїм працівникам, а тому змушені будуть їх звільняти.

Тим, що залишаться без роботи, за нове місце праці доведеться поборотися. Збільшення мінімалки — хороший стимул для тих українців, які не погоджувалися гарувати цілий місяць за 1600 гривень. Однак, щоб досягти рівня зайнятості населення, яке було до кризи, необхідно створити 800 тис. нових робочих місць. Саме ця цифра, пише wz.lviv.ua, значиться у звіті НБУ.

Коли уряд ще тільки анонсував стрімке підвищення мінімальної зарплати, експерти попереджали, що це призведе до масових скорочень. Якщо темпи зростання реальної мінімальної зарплати вищі порівняно з темпами зростання реальної продуктивності праці, власнику підприємства не залишається нічого іншого як звільнити працівника, перевести його на півставки або запропонувати працювати неофіційно. У Кабміні пояснювали: збільшення мінімалки дозволить покращити добробут працюючих українців і знизить рівень тіньових зарплат, що автоматично призведе до збільшення надходжень від єдиного соціального внеску та податків на доходи фізичних осіб. Підприємства, які частину зарплати сплачують офіційно, а решту — у конверті, визначають офіційну частину залежно від мінімальної зарплати. Відповідно, чим більша мінімалка, тим більше коштів потрапляє у державну казну.

Експерти пропонували підвищити мінімальну зарплату до 3200 гривень поступово протягом року. Тоді підприємства встигли б адаптуватися до змін. Але уряд до поради не прислухався.

На перший погляд, рішення Кабміну не таїть у собі жодних загроз. Очікується, що номінальна зарплата (та сума грошей, яку отримують працівники за виконану роботу) у 2017 році зросте у середньому на 23%. Для низькооплачуваних працівників таке зростання буде більш суттєвим — на 45%. Однак реальна зарплата (кількість товарів і послуг, які може придбати працівник за номінальну, грошову зарплату) не підвищиться, а, швидше за все, навпаки, знизиться. Збільшення витрат на оплату праці тягне за собою зростання собівартості виробництва продукції, що закладається у кінцеву її ціну. Ринок уже відреагував на підвищення мінімалки — ціни на продукти харчування, паливо, інші товари та послуги з 1 лютого поповзли вгору.

Висококваліфіковані працівники почали вимагати у працедавців підвищити їм зарплату, адже не можуть прибиральниця і бухгалтер отримувати однакову винагороду за свою працю. Не отримавши бажаного, виїздять у пошуках роботи за кордон. Польський уряд уже заявив, що готовий прийняти 5 млн. трудових мігрантів. Зараз у цій країні працює більше 1 млн. наших співвітчизників. З п’яти трудових мігрантів у Польщі четверо — українці. Якщо кілька років тому більшість виконувала низькокваліфіковану роботу (працювала будівельниками, няньками, офіціантами, сортувальниками товару на складі), то тепер у Польщу все частіше їдуть програмісти, лікарі та інженери.

Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко припускає, що звільнених у 2017 році буде більше. Цифра може сягнути 1 млн. “Ті, що втримаються на своїх робочих місцях, гарантовано отримуватимуть 3200 гривень (точніше, те, що залишиться від цієї суми, бо треба ще буде заплатити податки) — жоден з підприємців не захоче зв’язуватися з контролюючими органами, які пильнують за тим, щоб рішення уряду виконувалося. Ті, кого “попросять на вихід”, швидше за все, шукатимуть роботу за кордоном — у Польщі, Росії, Туреччині, — каже експерт. — Не впевнений, що ті, які отримуватимуть 3200 гривень в Україні, відмовляться від пропозиції за той самий обсяг виконаної роботи отримувати 400 євро за кордоном. У найближчі 10 років українці працездатного віку будуть масово виїздити з країни”. При тому, що пенсіонерів в Україні — вже більше, ніж платників єдиного соціального внеску. Щоб у майбутньому не настав такий момент, що пенсії платити не буде з чого (за прогнозом Міністерства соціальної політики, дефіцит Пенсійного фонду у 2017 році сягне 141,5 млрд. гривень), а розмір пенсій, у перерахунку на гривні, не перевищуватиме 20 доларів США, пенсійний вік в Україні доведеться підняти для обох статей… до 67 років. Таку непопулярну думку озвучують демографи. У розвинутих країнах рік виходу на пенсію вираховують не від дати народження людини, а від очікуваної тривалості її життя мінус 15 років (нагадаємо, МВФ натякав на підвищення пенсійного віку для українців до 63 років). Паралельно слід виводити зарплати з тіні. З 26 млн. українців працездатного віку ЄСВ (ключовий платіж, який формує доходи Пенсійного фонду. — Авт.) сплачує тільки 10 млн.

Голова НБУ Валерія Гонтарева поспішила запевнити, що підвищення мінімальної заробітної плати матиме позитивний вплив на зайнятість населення, хоч і у далекій перспективі та за умови проведення структурних реформ у країні: “Це простимулює зростання внутрішнього споживання, а відтак і економічної активності. Зросте попит на робочу силу, підвищиться зайнятість”.

“Оцінки, представлені в Інфляційному звіті, стосувалися показника офіційної зайнятості, а не звільнень”, — пояснила пані Гонтарева. Як стверджують фахівці Нацбанку, зниження формальної зайнятості відбуватиметься передусім за рахунок закриття “сплячих” ФОПів через зміни у податковому законодавстві (з 1 січня мусять сплачувати ЄСВ, навіть якщо не отримують дохід).

У Центрі зайнятості «аншлагу» не бояться

Кажуть, підвищення «мінімалки» ніяк не вплине на кількість звернень на біржу праці.

У 44% задекларованих вакансій пропонують мінімальний розмір заробітної плати, який із січня цього року становить 3200 гривень. Саме стільки пропонують потенційним працівникам бюджетних установ і комунальних підприємств: від прибиральника чи двірника – і до вчителя. На жаль, за нинішніх реалій оплата праці висококваліфікованих спеціалістів з відповідним рівнем освіти та фахової компетенції зрівнялася із заробітком тих, у кого нема спеціального вишколу чи досвіду роботи.

Найвищі доходи і надалі залишаються у IT-спеціалістів і фахівців авіаційної галузі. Їхня середньомісячна зарплата становить понад 24 тисячі гривень, що в два з половиною рази більше, ніж заробляють працівники фармацевтичних, фінансових, страхових компаній та засобів масової інформації. Найнижчі зарплати – у лікарів, вчителів і зв’язківців. До слова, праця представників сфери охорони здоров’я та освіти оплачується в середньому в 7 разів нижче, ніж айтішників.


Повернутися
06.03.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...