Прийшов з війни? Сиди без роботи!..

На Тернопільщині працевлаштовані лише 23% демобілізованих бійців АТО

Одним із пріоритетних напрямів діяльності Тернопільської обласної служби зайнятості є сприяння демобілізованим учасникам АТО у працевлаштуванні.

Для цього налагоджено тісну співпрацю з органами місцевої влади та самоврядування, військкомісаріатами, громадськими організаціями, роботодавцями та волонтерами. Про це повідомив infoprostir.te.ua директор обласного центру зайнятості Василь Олещук.

«Загалом послугами служби зайнятості Тернопілля, починаючи з березня 2015 року, – додав директор ОЦЗ, – вже скористалися 1814 атовців. Роботою вдалося забезпечити 413 осіб, з них 64 отримали допомогу по безробіттю одноразово для організації власної справи. 106 колишніх військовослужбовців пройшли професійне навчання».

Протягом цьогорічного січня до обласної служби зайнятості з метою працевлаштування звернулося 44 демобілізовані учасники антитерористичної операції. Найбільше звернень було до Тернопільського міськрайонного центру зайнятості – 7 осіб, до Лановецького – 6, до Борщівського та Зборівського районних центрів зайнятості – по 4 особи. Працевлаштовано 11 атовців, у тому числі з компенсацією роботодавцю єдиного соціального внеску – 1 людину.

Профнавчанням охоплено 25 осіб.

На 01.02.2017 на обліку в місцевих центрах зайнятості перебував 851 безробітний з числа демобілізованих військових. Для них продовжується пошук підходящих місць праці, інформує прес-служба обласного центру зайнятості.  


Повернутися
06.03.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.