Тернопільського лікаря-депутата взяли на хабарі у 200 тисяч гривень

200 тисяч гривень хабара вимагав у Тернополі головний лікар одного з медичних закладів, а за сумісництвом - депутат Тернопільської обласної ради, за продовження за продовження терміну оренди аптечного приміщення.

Факт отримання коштів задокументували співробітники управління боротьби з економічної злочинністю обласної міліції.  

Нечистому на руку лікарю-депутату загрожує позбавлення волі на строк до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна та зі спеціальною конфіскацією.

200 тисяч гривень, отримані в якості неправомірно вигоди, вилучено. Посадовця затримано в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України.  

Керівник обласної міліції Олександр Богомол розповів деталі операції, повідомив про затримання підозрюваного, але дипломатично замовчав ім’я винуватця події. Як пише видання «за Збручем», астрономічну для звичайних медиків суму, нібито вимагав і отримав головний лікар Тернопільської райлікарні Ігор Вардинець. Підозрюваний є депутатом обласної ради вже не перший термін і активним громадським діячем. Якщо підозри вдасться довести у суді, тернополяни побачать іншу, темну сторону відомого медика. Наразі відомо, що через проблеми зі здоров’ям пана Вардинця утримують не в СІЗО, а у лікарні.

 

Повернутися
23.04.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...