"Не їжте один одного": як підготувати тіло і дух до Великого посту

 З 27 лютого за православною традицією почався Великий піст. Як підготуватися до нього, кому варто це робити, і на що звернути увагу — журналісти сайту "24" запитали у фахівців.

Як підготувати тіло

Лікар-дієтолог і блогер Борис Скачко у коментарі сайту "24" наголосив — повністю дотримуватися посту варто лише абсолютно здоровим людям. Разом з тим піст не рекомендований і навіть шкідливий: дітям, людям похилого віку, вагітним та годуючим матерям, тим, хто займається інтенсивною фізичною чи інтелектуальною працею.

Інтелектуальний — ще більш інтенсивний труд, ніж фізичний. Сезонні депресії показують, що живлення мозку порушене. Депресія — це якраз зниження активності мозку на той рівень, на який знижене його живлення. Людина працює на 15-20% не тому, що погана, а через те, що не "нагодувала" свій мозок, — пояснив дієтолог.

Щоби дізнатися – чи здоровий ваш організм, необхідно, як мінімум, звернутися до сімейного лікаря. Але найкраще — повністю обстежити травну систему.

Не священник має сказати, що можна поститись, бо є таке бажання, а лікар — що ваш організм зможе витримати таке обмеження у харчуванні,— наголосив Скачко.

За словами лікаря-дієтолога, особливо небезпечним піст може бути для тих, хто не знає про власний цукровий діабет — а таких серед українців за статистикою МОЗ — 15%. І піст, а це вуглеводна їжа, це спосіб для них поплатитися судинами. Бо підвищується рівень цукру в крові і з'являються проблеми.

Скачко також відзначив, що експертами ВОЗ сьогодні на планеті визнається дефіцит білка в раціоні сучасної людини. А в піст у вуглеводній їжі білка ще менше і він гірше засвоюється.

Проблема тільки поглиблюється. А білок – це імунна система. А якщо подивитись , як у нас люди зараз хворіють, майже всі ходять з імунодефіцитом: живуть від нежиті до кашлю і навпаки,— уточнив лікар.

Найкраще — переконаний Скачко — налагодити травну систему. І допомагати їй працювати. А не випробовувати її різними дієтами. Бо обмежувальні дієти і піст – це приблизно те ж саме.

Як підготувати дух

Церква починає готувати прихожан до Великого посту ще за місяць, — пояснив у коментарі сайту "24" священник Роман Мельниченко. За три тижні до Масляної — психологічна підготовка, коли відбуваються читання Євангелія, які і готують людину. А за тиждень до Посту — починається фізіологічна підготовка. Адже одразу перейти на велике обмеження складно. І Церква, знаючи про слабкості людини, підготовлює її заздалегідь.

Але смисл посту не в обмеженні їжі, це не головна мета. Цього тижня буде читатися послання Апостола Павла, яке чітко каже, що їжа не наближає і не віддаляє нас від Бога. А у нас сьогодні піст перетворили в голодування,— пояснив отець Роман.

Він наголосив: мета Посту — наблизитись до Бога. Відкинути все дріб'язкове, суєту життя, його зайвий гамір.

 Піст дає нам можливість піднятися над суєтою. Обмеження в їжі — тільки один з моментів. Ще це також — молитва, частіше причастя, читання духовної літератури. І за ці 40 днів — людина має відчути духовний вимір і відчути Бога. Це найголовніше,— підсумував священник.

Блаженнійший Митрополит Володимир казав: "Не їжте один одного навіть після посту". Адже щоб жити у гармонії з собою, світом і Богом, треба дотримуватися посту 365 днів на рік на рівні думок, вчинків, розмов. І Великий піст — гарна спроба до цього наблизитись.


Повернутися
03.03.2017
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.