Із сонця та вітру…

Умілець із Запоріжжя виготовив сонячні батареї та повітряний колектор і відмовився від газу й електрики

 Олег Павловський із Запоріжжя власноруч виготовив сонячні батареї та повітряний сонячний колектор для забезпечення приватного будинку електроенергією та теплом.

Відтак раціоналізатор, який мешкає разом з дружиною на вул. Затишній у Шевченківському районі обласного центру, не використовує природний газ та електрику. Умілець із Запоріжжя виготовив сонячні батареї та повітряний колектор і відмовився від газу й електрики, передає Індустріалка.

У новозбудованому будинку Павловські живуть з осені – раніше була трикімнатна квартира. «Ми четвертий рік будуємося: за півроку з товаришем зробили коробку, потім з дружиною – дах, зараз ще йде ремонт, — розповідає 43-річний запорожець. — У нас 150 кв. м. житлової площі і 150 кв. м. займає гараж під будинком, де я займаюся машинами».

До електрики й газу не підключалися, тому що це коштує великих грошей, пояснює Олег Павловський.

«Сонця багато – вирішив збирати дармову енергію для будинку: почитав в інтернеті, що це ефективно працює, — згадує Олег Павловський. – Повітряний сонячний колектор робив практично з відходів, які валяються під ногами: алюмінієві банки, дошки, скло, пінопласт, вата, фольга»

 За словами запорізького раціоналізатора, такий колектор можна зробити за тиждень і вкластися у 1000 гривень.

«Алюмінієві банки пробував збирати сам і просив друзів, але, враховуючи, що я веду здоровий спосіб життя, зрозумів, що це занадто довго і поїхав на прийом, де для мене за тиждень збирали по триста банок по гривні за штуку, — розповідає майстер. – У мій сонячний колектор вмістилося 17 рядів із з’єднаних між собою 221 банки, тоненькі стінки яких швидко нагріваються».

 Повітряний сонячний колектор дозволяє підтримувати тепло у будинку і суттєво зменшити використання дров для опалення, пояснює Олег Павловський.

«Взимку, коли було мінус 6-10 градусів, колектор закачував у будинок за чистого неба 92 градуси, — згадує раціоналізатор. — Наприклад, в кімнаті 10 кв. м. вранці було 17 градусів, а в обід — вже 22 градуси».

 У грудні сонця було мало і доводилося заводити машини, щоб зарядити акумулятори, зізнається запорожець. «А от у січні й лютому сонця достатньо, — каже Олег Павловський. — Навіть спалюю дуйчиком зайву електрику, тому що нікуди її спожити».

 Олег Павловський планує облаштувати на власному будинку ще три-чотири повітряних сонячних колектори. «Коли буде кілька колекторів, можна взагалі не топити дровами», — наголошує раціоналізатор.

 Вже третій рік Павловські використовують електроенергію генеровану сонячними панелями.

 «Верхні сонячні батареї збирав самотужки, нижні — вже заводські, тому що раніше було дуже дорого, а зараз доступніше, — пояснює умілець. — Потужність зараз два кіловати, в планах поставити на чотири-п’ять».

Загалом Павловські витрачають 60 кВт-год у місяць.

«Використовуємо холодильник, електричну пічку, чайник, ноутбук, телевізор, який практично не вимикається, — розповідає господар. — Думали підключатися до електрики, коли переїдемо, а зараз не бачу вже й сенсу — платіжки, віялові відключення: одні сусіди генератор витягують, інші — чекають поки включать, а у нас світло є завжди».

У найближчій перспективі Олег Павловський планує встановити на даху будинку ще й вітряк. «Буває, що сонця немає, а вітер дме чудово, особливо вночі, — розповідає запорожець. – Потрібен вітряк потужністю 200 Вт — якщо його купувати, то це буде 500-1000 доларів, тому зроблю сам».


Повернутися
03.03.2017
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…