Не пошкодував 20 мільйонів, щоб розказати правду про Голодомор…

У Тернополі йдуть «Гіркі жнива».

Це більше, ніж кіно. І справа не в тому, що консультантом стрічки щодо історичної відповідності часу і подіям був автор відомої книги “Україна: історія”, професор кафедри історії та політичних наук канадського  Йоркського університету, нині, на жаль, покійний Орест Субтельний. І навіть не в тому, що  продюсер стрічки — канадський бізнесмен українського походження Ян-Ігор Ігнатович, чия родина відчула на собі лещата радянського державного терору і була змушена полишити свою Батьківщину, профінансував цей фільм, бюджет якого 20 (!) мільйонів доларів. Річ у тім, що “Гіркі жнива” — перша англомовна стрічка про Голодомор в Україні 1932-1933 рр., яку, до того ж, демонструватимуть на великих екранах у США, Канаді, Англії, Австралії, Німеччині, Іспанії, багатьох інших країн, і, звичайно,  в Україні.  Про  трагічні події Голодомору більш ніж 80-річної давнини досі не існувало англомовного художнього фільму, і пересічні люди в англомовному світі майже нічого не знають про цю трагедію українського народу.

“Тепер такий фільм маємо. “Гіркі жнива” дозволять західному глядачеві відчути український дух, українську силу та мужність, дізнатися про людські страждання та нездоланність України”, — розповів продюсер стрічки Ян-Ігор Ігнатович, репрезентуючи “Гіркі жнива” у Києві. Уже з 23 лютого стрічка вийде у прокат в Україні. Побачити її у “Сінема Сіті” можуть і тернополяни.

“Гіркі жнива” — це історична епопея і водночас зворушлива історія кохання молодої пари в часи Голодомору. Створений на основі реальних подій, цей фільм представляє світові справжню історію геноциду, вчиненого сталінською рукою. Його наслідком стала мученицька смерть мільйонів українців.

Ця масштабна картина створена міжнародною творчою групою з інтернаціональним акторським складом. Зокрема, режисер стрічки — канадець українського походження Джордж Менделюк, він же разом із Річардом Бачинським-Гувером є автором сценарію. Оператор — британець Дуглас Мілсом. Музику до фільму написав відомий британський композитор Бенджамін Воллфіш.

Головні ролі у стрічці виконали британець Макс Айронс — син відомого актора Джеремі Айронса — та зірка останньої екранізації “Знедолених” Саманта Баркс. У другорядних ролях знялися актори Національного театру імені Івана Франка Остап Ступка та Олександр Печериця (нещодавно знімався у “Столітті Якова”). До речі, звучатиме у стрічці серед іншої і музика у виконанні гурту “ДахаБраха”.

Фільм знімали у музеї народної архітектури і побуту просто неба у Пирогові, що поблизу Києва, і в  Лондоні (інтер’єрні зйомки).

У кадрах будуть і Сталін, і Каганович. Юрій — козацького роду. Має діда Івана (Теренс Стемп) і батька Ярослава (Барі Пепер). Юнацькі плани одружитися з Наталкою змінює вторгнення більшовиків і переслідування родини і всіх земляків сталінським режимом терору.

“Я народився в Україні. На землі, що могла стати раєм…” — так починається трейлер фільму “Гіркі жнива”. Його назва має і в англійському, і в українському прочитанні конкретне й узагальнююче значення: бо жнива — це не лише збір урожаю, а й результат.


Повернутися
03.03.2017
Категорія: Культура
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...