Анекдоти №105

**

— Васю, ти віриш у кохання з першого погляду?
— У моєму віці вже зір поганий. Помацати треба.

**

Як ви гадаєте, куме, чому нашi спецслужби не можуть знайти «золотий батон» Януковича?
— Так Яник його розпиляв i посушив на сухарi!

**

Захеканий мiнiстр оборони вбiгає до головного кабiнету на Банковiй.

— Пане Президенте, наша армiя нас зрадила!

— Що, йдуть на Київ?

— Нi, взяли Крим i Донбас, iдуть на Москву!

* * *

Поїзд. Входить п’яний. На запитання кондуктора про квиток повідомив, що в нього немає грошей.

— А на горілку були? — риторичне запитання кондуктора.

— Друг мене пригощав.

— А чому не дав на дорогу?

— Як це не дав? — витягуючи з-за пазухи півлітра.

* * *

Блондинка на іномарці в автосервісі. Механік запитує:

— Що у вас сталося?

— Вона постiйно глухне. Сім автосервісів об’їздила — всюди відмовляють у ремонті!

— Зараз усе полагодимо!

Механік відкриває капот, а під ним записка: «Вона їздити не вміє, я платити не буду. Чоловік».

**

Розмовляють два бідняки:

— Петре, що б ти робив, якби в тебе було стільки грошей, як в олiгарха?

— Мені цікаво, що б робив олiгарх, якби в нього було стiльки грошей, як у мене.

* * *

— Як справи у вашого сина у школі?

— Уже краще, але поки ще ходжу на батьківські збори під чужим прізвищем.

* * *

Абрам і Сара їдуть в автомобілі, Сара за кермом. Попереду світлофор. Раптом Сара кричить:

— Абрамчику, відмовили гальма, я не можу зупинитися!

— Терміново перелаштуйся в лівий ряд, там попереду машина дешевше, ніж праворуч!

* * *

— Борю, я тобі так скажу: дітям потрібно віддавати все найкраще. Виростуть — все одно віднімуть.

* * *

Чоловiк iз фотомоделлю заходять в один iз найдорожчих хутряних магазинів.

— Покажіть жінці норкову шубу, — каже чоловiк продавцевi.

Той приносить шубу за 30 тисяч доларів, дама її одягає.

— Я випишу зараз чек, — каже чоловік.

— Ви можете забрати шубу після того, як чек буде підтверджено в банку.

Наступного дня чоловiк знову з’являється в магазині.

— На вашому рахунку нічого немає, — каже продавець.

— Я лише зайшов подякувати вам за одну з найкращих ночей у моєму житті.

* * *

 


Повернутися
25.02.2017
Категорія: Розваги
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Буддиська притча розповідає про старого монаха, котрий так повчав своїх молодших колег: «Перший раз, коли сарна впала мені в юшку, я вилив усе на землю. Потім я викидав сарну, але їв юшку. Пізніше я їв усе разом – і сарну, і юшку. Нині ж, якщо якась сарна намагається вилізти з юшки, я заштовхую її назад…»

  Буває так, що невдача може бути основою успіху. Майже дев’яносто років тому журналіст Вільям Боліто написав: «Найважливіше в житті полягає не в тому, щоб максимально використовувати свої успіхи. Кожен дурень здатний на це. Насправді важливим є вміння  отримувати користь з наших втрат. Це вимагає розуму; в цьому і полягає різниця між розумною людиною і дурнем…»

 У житті усе несподіване й непередбачуване. То воно тобі підкидає удачу, то розчарування. Головне-не зупинятися, а продовжувати жити. Можливості потрібно не лише використовувати. Їх потрібно відбирати, виривати від життя, повністю вловлювати і не випускати! Коли доля підкидає тобі якийсь шанс, за цю зачіпку потрібно хапатися, що є духу! Для цього і є життя…

Навіть коли здається, що все проти вас, зусилля та наполегливість можуть бути вашими конкурентними перевагами. Ба більше, вони можуть бути тією єдиною перевагою, яка вам справді потрібна. Як казав класик: якщо важко досягти успіху, потрібно докласти більше зусиль.