Проблема... з носом

Нежить серед застудних захворювань трапляється, можливо, найчастіше. І часто ми ставимося до риніту як до незначної і швидкоплинної неприємності, переносимо «на ногах», ходимо на роботу й нерідко ігноруємо лікування. Але лікарі застерігають: навіть звичайний риніт може обернутися великими неприємностями. Якщо бракує адекватного лікування, а імунітет ослаблений, то нежить може призвести до розвитку ларингіту, фарингіту, бронхіту, пневмонії та отиту. У дітей нежить найчастіше переходить у гайморит, який у складних випадках провокує гнійне запалення мозкових оболонок. Тому пускати недугу на самоплив у жодному разі не можна. За перших же симптомів застуди починайте лікуватись.

Однозначної відповіді на те, чим найкраще лікувати риніт, немає. Причини виникнення нежитю різні: це можуть бути віруси, бактерії, алергени, травми слизової оболонки носа тощо. Крім того, організм людини унікальний, і в кожного з нас є свої перевірені на практиці способи лікування нежитю. Тому універсальних порад шукати годі. Та все ж деякі «рецепти на випадок» нагадати варто.

За перших ознак нежитю — закладення носа, відчуття свербіння в ніздрях, поява рідкого назального секрету, багаторазове чхання — слід якнайшвидше змастити слизову оболонку носа соком свіжого часнику або цибулі. Відомо, що в цих рослинах сконцентрована величезна кількість фітонцидів — потужних протимікробних компонентів, що згубно діють практично на всіх збудників респіраторних захворювань. Проте часник і цибуля ефективні лише на початковій стадії риніту або для його профілактики. Якщо процес уже «пішов» і почалися рясні виділення з носа, головний біль, важке дихання, кон’юнктивіт — потрібне серйозне лікування. Терапія нежитю має бути багатокомпонентною, тобто спрямованою одночасно на кілька ланок у механізмі розвитку недуги.

«Насамперед варто провести так зване етіо­тропне лікування, тобто спрямоване на сам збудник, — радить столичний терапевт Олена Зикій. —  Нині в аптечній мережі не бракує етіотропних препаратів від нежитю. А ліки з антибіотиками ефективні для профілактики ускладнень, оскільки головними винуватцями приєднання до нежитю вторинних інфекцій є саме бактерії».

Симптоматичні препарати полегшують носове дихання і знімають запалення слизової оболонки носа. Таких препаратів також достатньо, але більшість iз них не рекомендується застосовувати понад тиждень, нагадує лікар, оскільки в такому випадку можуть бути негативні побічні прояви і зниження ефективності терапевтичної дії.

Не слід забувати і про народні способи лікування, ефективність яких завжди була на високому рівні і не одного з нас рятувала від серйозних неприємностей. Полегшить перебіг недуги гаряча ванна для ніг, а також загальна ванна, особливо з додаванням солі з екстрактами хвої. Ці ж екстракти використовують і для носових інгаляцій. Для цього роблять відвар із соснових голок і дихають над ним упродовж півгодини, накрившись щільною тканиною.

Прогрівання спеціальною «синьою» лампою знімає запалення і зменшує ринорею (виділення з носа). «Не забуваймо про вітаміни — можна вживати як аптечні препарати, особливо з високим вмістом аскорбінової кислоти, так і домашні варіанти — чай із лимоном чи ягодами», — додає Олена Станіставівна.

Згубні для хворобо­творних мікроорганізмів і концентровані сольові розчини (дві чайні ложки солі на півсклянки води), тому бажано щодня 4—5 разів полоскати ними носові ходи. Активне лікування можна проводити не лише вдень, а й уночі, надягнувши шкарпетки з насипаним усередину сухим гірчичним порошком. Дотримуючись названих рекомендацій, ви позбудетеся нежитю вже через 3—4 дні, каже лікар.


Повернутися
25.02.2017
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.