Зерно — ресурс стратегічний

Не завжди роздержавлення йде на користь міжнародним торговельним зв’язкам. Особливо коли йдеться про оптові партії стратегічного продукту. (Фото з сайта pzuukraine.com.)

Кабінет Міністрів України прийняв постанову, якою публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» виключено з Переліку об’єктів державної власності, що підлягають приватизації у 2016-2017 роках. На переконання фа­хівців, це рішення дозволить підвищити ефективність компанії. В першу чергу — за рахунок «оздоровлення» поля дії для співпраці зі стратегічно важливими зарубіжними партнерами. Фактично, таке рішення уряду продиктоване неможливістю приватизації ПАТ «ДПЗКУ» без погодження з основним кредитором компанії — Ексімбанком Китаю. Кредитний договір із ним корпорація підписала ще 26 грудня 2012 року. А, як відомо, фінансово-бізнесові структури КНР традиційно воліють мати справу з державними підрозділами. Адже навіть у разі їхнього банкрутства не доведеться довго шукати крайнього, бо гарантом матеріальної відповідальності своїх підрозділів лишається держава.

Тим часом ДПЗКУ успішно завершила перший етап осінніх форвардних закупівель. Усі сільгоспвиробники, які уклали договори на поставки зерна врожаю 2017 року, вже отримали авансовий платіж на загальну суму майже 25 мільйонів гривень.Другу частину авансу, який має скласти ще близько 10 мільйонів гривень, фермери отримають у березні-квітні, після початку вегетації озимини.

У компанії нагадують, що вони вже почали приймати заявки за весняною форвардною програмою на постачання озимої та ярої пшениці і ячменю, а також кукурудзи та сої врожаю 2017 року. За цими заявками сплата коштів здійснюватиметься після оцінки стану посівів запропонованої до продажу культури. Збір необхідних документів для укладання договорів поставки зерна майбутнього врожаю здійснюється вже зараз через відповідні регіональні відділення ДПЗКУ.

Форвардна програма ДПЗКУ­ має свої переваги завдяки розгалуженій мережі закупівельників по всій Україні та 53 зерновим складам, які розташовані у двадцяти областях. Вони прийматимуть зерно, що поставлятиметься за даною програмою, першочергово. При цьому держкорпорація пропонує вигідні умови фінансування.

Форвардна програма ДПЗКУ є одним із напрямів надання підтримки та розширення прямої взаємодії з сільгоспвиробниками. Як повідомила прес-служба Мінагрополітики, протягом минулого року частка безпосередніх контрактів із приватними господарствами у структурі закупівель компанії вже сягнула 60 відсотків. У рамках програм закупівель ДПЗКУ прагне співпрацювати лише з добросовісними контрагентами та залишається надійним і стабільним партнером для сільгоспвиробників.


Повернутися
25.02.2017
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…