Зерно — ресурс стратегічний

Не завжди роздержавлення йде на користь міжнародним торговельним зв’язкам. Особливо коли йдеться про оптові партії стратегічного продукту. (Фото з сайта pzuukraine.com.)

Кабінет Міністрів України прийняв постанову, якою публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» виключено з Переліку об’єктів державної власності, що підлягають приватизації у 2016-2017 роках. На переконання фа­хівців, це рішення дозволить підвищити ефективність компанії. В першу чергу — за рахунок «оздоровлення» поля дії для співпраці зі стратегічно важливими зарубіжними партнерами. Фактично, таке рішення уряду продиктоване неможливістю приватизації ПАТ «ДПЗКУ» без погодження з основним кредитором компанії — Ексімбанком Китаю. Кредитний договір із ним корпорація підписала ще 26 грудня 2012 року. А, як відомо, фінансово-бізнесові структури КНР традиційно воліють мати справу з державними підрозділами. Адже навіть у разі їхнього банкрутства не доведеться довго шукати крайнього, бо гарантом матеріальної відповідальності своїх підрозділів лишається держава.

Тим часом ДПЗКУ успішно завершила перший етап осінніх форвардних закупівель. Усі сільгоспвиробники, які уклали договори на поставки зерна врожаю 2017 року, вже отримали авансовий платіж на загальну суму майже 25 мільйонів гривень.Другу частину авансу, який має скласти ще близько 10 мільйонів гривень, фермери отримають у березні-квітні, після початку вегетації озимини.

У компанії нагадують, що вони вже почали приймати заявки за весняною форвардною програмою на постачання озимої та ярої пшениці і ячменю, а також кукурудзи та сої врожаю 2017 року. За цими заявками сплата коштів здійснюватиметься після оцінки стану посівів запропонованої до продажу культури. Збір необхідних документів для укладання договорів поставки зерна майбутнього врожаю здійснюється вже зараз через відповідні регіональні відділення ДПЗКУ.

Форвардна програма ДПЗКУ­ має свої переваги завдяки розгалуженій мережі закупівельників по всій Україні та 53 зерновим складам, які розташовані у двадцяти областях. Вони прийматимуть зерно, що поставлятиметься за даною програмою, першочергово. При цьому держкорпорація пропонує вигідні умови фінансування.

Форвардна програма ДПЗКУ є одним із напрямів надання підтримки та розширення прямої взаємодії з сільгоспвиробниками. Як повідомила прес-служба Мінагрополітики, протягом минулого року частка безпосередніх контрактів із приватними господарствами у структурі закупівель компанії вже сягнула 60 відсотків. У рамках програм закупівель ДПЗКУ прагне співпрацювати лише з добросовісними контрагентами та залишається надійним і стабільним партнером для сільгоспвиробників.


Повернутися
25.02.2017
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...