Реабілітувати повстанців

Досі ветерани УПА де-юре не позбавлені тавра злочинців.

Інформаційну кампанію до 75-х роковин створення УПА, яка була заснована наприкінці 1942 року, запустили в день річниці першого бою українських повстанців із нацистами. Саме у ніч на 8 лютого 1943 року сотня Григорія Перегіняка («Коробки») атакувала райцентр Володимирець Рівненської області.

 Першим завданням кампанії на початковому етапі, зазначив для «України молодої» Володимир В’ятрович — голова Українського Інституту національної пам’яті (УІНП), є поширення інформації про боротьбу повстанців iз нацистськими окупантами. Це потрібно не лише заради заповнення білих плям історії, а насамперед для спростування ключових міфів радянської пропаганди про колабораціонізм УПА, який продовжує жити й підживлюється сьогодні російською пропагандою.

 УІНП у співпраці з громадськими організації (зокрема, з Центром досліджень визвольного руху) готує спеціальну виставку про УПА в контексті інших антинацистських рухів Європи. Порівняння УПА з польським, французьким, югославським та іншими антинацистськими рухами опору буде презентовано в Києві до 8 травня — річниці завершення Другої свтової війни в Європі.

 Наступний етап кампанії проходитиме в другій половині цього року і буде присвячений антикомуністичному фронту боротьби й спротиву УПА у контексті боротьби інших народів: Балтії та Східної Європи. Ця виставка відбудеться до 14 жовтня — дня, який символічно вважається днем створення УПА.

 Крім виставок, готується велика міжнародна конференція за участю фахівців із різних країн світу. Вона відбудеться у співпраці УІНП із КНУ ім. Шевченка в жовтні цього року.

Із 8 лютого на сайті УІНП ведуть спецкалендар, який присвячений 75-м роковинам створення УПА. У режимі кожного дня у ньому надають спеціальну інформацію про події, пов’язані з історією УПА — боротьбою українських повстанців упродовж 1940—1950-х років.

 «Ще одним дуже важливим елементом цієї кампанії, спрямованої на поширення інформації про УПА, є наша законодавча ініціатива, завдання якої — позбавити українських повстанців тавра злочинців, що досі є на юридичному рівні на більшості з них. Рiч у тiм, що в Україні досі залишається чинним «Закон про реабілітацію жертв політичних репресій», який був ухвалений ще за радянських часів — у квітні 1991 року. Згідно з ним, люди, які зі зброєю в руках боролися проти радянської влади (зокрема, повстанці 1920-х, 1940-1950-х років), досі залишаються не реабілітованими. Для виправлення цієї історичної несправедливості нами й підготовлено законопроект, і ми надіємося, що в цьому році він буде ухвалений», — каже Володимир В’ятрович.


Повернутися
25.02.2017
Категорія: Історія
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Тільки-но вляглася перша хвиля радості, котра піднялася довкола нашого першого олімпійського золота, як інтернетом відразу ж покотилася «зрада»: наш спортсмен-переможець обійнявся з володарем бронзи-росіянином, ще й обгорнув його українським прапором…  Цікаво, кого нині «розпинають» більше: нашого Абраменка в Україні за обійми з росіянином, чи росіянина – на його батьківщині - за те, що дався загорнути в наш прапор… Знаходяться уже й ті, хто чи то жартома, чи всерйоз пропонує російському спортсмену попросити політичного притулку в Україні (мовляв, якщо встигне до кінця Олімпіади, то будемо мати вже дві медалі) і ті, хто, відкричавши нашому спортсмену «Осанна», починають скандувати «Розіпни його»…

Поки ламаються списи і точаться суперечки, зверну вашу увагу на дуже символічну деталь: спортсмен, котрий переміг, накрив своїм (нашим, українським!) прапором того, хто програв… Зрештою, вам не треба пояснювати, чому представники Росії на цій Олімпіаді без прапорів – «безликі», майже як «їхтамнєти» на Донбасі… Я вірю у символічність цього жесту, яким Україна «покриває» Росію, так само, як і у великодушність переможців. А все решта - просто спорт.