Реабілітувати повстанців

Досі ветерани УПА де-юре не позбавлені тавра злочинців.

Інформаційну кампанію до 75-х роковин створення УПА, яка була заснована наприкінці 1942 року, запустили в день річниці першого бою українських повстанців із нацистами. Саме у ніч на 8 лютого 1943 року сотня Григорія Перегіняка («Коробки») атакувала райцентр Володимирець Рівненської області.

 Першим завданням кампанії на початковому етапі, зазначив для «України молодої» Володимир В’ятрович — голова Українського Інституту національної пам’яті (УІНП), є поширення інформації про боротьбу повстанців iз нацистськими окупантами. Це потрібно не лише заради заповнення білих плям історії, а насамперед для спростування ключових міфів радянської пропаганди про колабораціонізм УПА, який продовжує жити й підживлюється сьогодні російською пропагандою.

 УІНП у співпраці з громадськими організації (зокрема, з Центром досліджень визвольного руху) готує спеціальну виставку про УПА в контексті інших антинацистських рухів Європи. Порівняння УПА з польським, французьким, югославським та іншими антинацистськими рухами опору буде презентовано в Києві до 8 травня — річниці завершення Другої свтової війни в Європі.

 Наступний етап кампанії проходитиме в другій половині цього року і буде присвячений антикомуністичному фронту боротьби й спротиву УПА у контексті боротьби інших народів: Балтії та Східної Європи. Ця виставка відбудеться до 14 жовтня — дня, який символічно вважається днем створення УПА.

 Крім виставок, готується велика міжнародна конференція за участю фахівців із різних країн світу. Вона відбудеться у співпраці УІНП із КНУ ім. Шевченка в жовтні цього року.

Із 8 лютого на сайті УІНП ведуть спецкалендар, який присвячений 75-м роковинам створення УПА. У режимі кожного дня у ньому надають спеціальну інформацію про події, пов’язані з історією УПА — боротьбою українських повстанців упродовж 1940—1950-х років.

 «Ще одним дуже важливим елементом цієї кампанії, спрямованої на поширення інформації про УПА, є наша законодавча ініціатива, завдання якої — позбавити українських повстанців тавра злочинців, що досі є на юридичному рівні на більшості з них. Рiч у тiм, що в Україні досі залишається чинним «Закон про реабілітацію жертв політичних репресій», який був ухвалений ще за радянських часів — у квітні 1991 року. Згідно з ним, люди, які зі зброєю в руках боролися проти радянської влади (зокрема, повстанці 1920-х, 1940-1950-х років), досі залишаються не реабілітованими. Для виправлення цієї історичної несправедливості нами й підготовлено законопроект, і ми надіємося, що в цьому році він буде ухвалений», — каже Володимир В’ятрович.


Повернутися
25.02.2017
Категорія: Історія
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Сучасне життя —  лернейська гідра, яка щодня нарощує нові голови замість тих, що ми вчора з такими зусиллями зрубали. Порівняння «час – це гроші» в двадцять першому столітті остаточно втратило свою актуальність. Гроші більше не мають значення, а от час має. Його не заробиш, не вкладеш, не примножиш, не подаруєш, не накопичиш, не візьмеш в кредит і навіть не вкрадеш. Він знецінює наші ресурси, забирає шанси і постійно вкорочує нам віку, даючи поблажку хіба що до вину та пірамідам.

 Ми часто забуваємо, що час — єдина річ, якою ми не можемо керувати і тратимо купу часу на читання  трактатів  про тайм-менеджмент. Говорячи, що ми маємо час, ми плутаємо підмет та додаток…

Французький поет П’єр Буаст стверджував, що час часто вбиває тих, хто намагається вбити його. Тим часом українські неокласики впевнені, що за ставленням до нього (хоча, зрештою, не лише до нього) існує тільки два типи людей: перші сидять на березі річки і чекають, доки течією пропливе труп ворога, і другі – це ті, хто цих ворогів пускає за водою…  Хоча є ще й треті. Вони, власне, і є вороги.