Звернення Андрія Закревського №13
Тривалий час Україна не могла друкувати гроші так, як їй хочеться: існувала і діяла спеціальна поправка, яка забороняла просто так друкувати українську валюту. Цей контроль з боку міжнародних банків довгий час не дозволяв українській економіці розвиватися, тому що «м’яка інфляція» змушує людей витрачати гроші, а відсутність грошей - змушує їх економити.
Як це не дивно, але емісія, пов’язана з війною, і відпущений курс допоміг нашим виробникам, змусив людей задуматися про те, чи є сенс зберігати гроші, перекрив дорогу імпорту. Це тривало недовго, перше півріччя 2014 року. Потім влада «одумалася» і почала займатися шкідництвом.
У підручниках є дуже проста схема розвитку країни за допомогою монетарної політики, за якою, до речі, свого часу пішла Білорусь: різке і велике збільшення соціальних платежів. Тобто, влада починає друкувати власну валюту, але не роздавати її банкам, а віддавати пенсіонерам та соціально незахищеним громадянам.
Найбільше пенсіонери і незаможні боятися втратити житло, тому, отримавши пенсії, вони віднесли гроші в ЖКГ, енергетику, газовикам. Причому відносили вони ці гроші за ринковими цінами. Двірники стали отримувати більшу зарплату, ЖЕКи - ремонтувати труби, а підприємства, які займаються виробництвом шпалер і кахлю на території Білорусі - стали розвиватися, тому що інфляція не дала можливості купувати польський кахель.
За три роки Білорусь перестала купувати українську ковбасу і молоко і стала виробляти свою.
Білоруські пенсіонери самі розподілили гроші так, як було необхідно людям, а значить і країні.
Що зробила Україна? Вона надрукувала гроші, і віддала їх банкам, які купили валюту. На цю валюту України купила газ у Газпрому (80%) і віддала на війну (20%).
← Повернутися
