Ефективні природні антибіотики

Антибіотики врятували незліченну кількість життів, шляхом перетворення важких, загрозливих життю інфекцій.

Проте, загальна практика призначення їх змусили мікроорганізми адаптуватися до багатьом з них.

 Таким чином, ми нині зіткнулися з ще більшою проблемою - супербактерії.

 Ці супербактерії стійкі до антибіотиків і перестали реагувати на ці методи лікування, оскільки вони розвинули сильні стримуючі властивості.

 Отже, існує величезна потреба в серйозних заходах, щоб розв'язати цю проблему зі стійкістю до антибіотиків, щоб бути в змозі боротися з патологічними мікроорганізмами.

 Завдяки усьому цьому, багато людей почали використовувати природні антибіотики, як спосіб лікування інфекції і відвертання розмноження стійких до антибіотиків мікробів.

 Передусім, ви повинні знати причину, чому лікарі не призначають антибіотики для лікування грипу або вірусної інфекції. А саме, антибіотики борються з бактеріями, грибками і деякими паразитами, але не з вірусами.

 

Природні антибіотики розділені на дві групи: антибактеріальні і протигрибкові засоби, тоді як лікарські антибіотики створені для обох типів.

 Необхідно проконсультуватися зі своїм лікарем про те, який природний антибіотик краще використати.

 Наступний список містить найпотужніші природні антибактеріальні засоби, які можуть бути використані проти раневих інфекцій, ангіні, вушних інфекцій, кишкової палички і сальмоне́ли :

 Необроблений натуральний мед

корінь хріну

натуральний яблучний оцет

сік цибулі

гострий перець чилі і кайенський перець

ефірна олія орегано

сік кореня імбиру

куркума

часник

 Найпотужніші природні протигрибкові засоби, які можуть допомогти вам в профілактиці і лікуванні шкірного висипу, грибкових інфекцій:

 Необроблений натуральний мед

сік кореня імбиру

куркума

екстракт кореня ехінацеї

натуральний яблучний оцет

 Ваш лікар порадить правильну дозу.

 Для того, щоб запобігти проблемам зі здоров'ям, переліченим вище, ви можете також вживати ці продукти щодня.


Повернутися
12.02.2017
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...