Органічні фаворити: в Україні стало вдвічі більше виробників чистих продуктів

У Києві у виставковому центрі Торгово-промислової палати України пройшов перший міжнародний конгрес «Органічна Україна 2017. Розвиток органічного ринку в Україні — від виробництва до реалізації».

 Органічне виробництво розвивається шаленими темпами, але ми прагнемо, щоб цей процес був більш системним і був значно видиміший і всередині країни, і поза її межами. Ця галузь — одна з найдинамічніших. За п’ять років у нас приріст 90 відсотків», — повідомив на відкритті конгресу міністр агрополітики Тарас Кутовий.

 Утім ресурси зростання цієі перспективної для України галузі далеко не вичерпані. Згідно зі статистичними даними профільного міністерства, на сьогодні органічні підприємства мають в обробітку всього 400 тисяч гектарів.

 Фахівці вважають, що ця цифра легко може бути збільшена у кілька разів, адже органічна продукція у світі стає все актуальнішою серед споживачів.

 «У перемовинах міжнародні партнери згадують, що за певних умов, попри закритість для імпорту ринків, вони готові приймати органічну продукцію. Вважаю, це дуже гарний показник. Насправді попит на органічну продукцію колосальний», — підкреслив міністр, звертаючи увагу на ринки збуту як зовнішнього, так і внутрішнього споживання.

 Також керівник аграрного відомства нагадав, що саме розвиток органічного виробництва визначено Кабінетом Міністрів одним із головних пріоритетів роботи Мінагрополітики на 2017 рік.

 Підтримка органічного виробництва є важливим напрямом стратегії «3+5».

 Тому в галузевому міністерстві розробили «органічний» закон, який уже підтримав Кабінет Міністрів.

 Учасники першого міжнародного органічного конгресу висловили сподівання, що такий захід стане щорічною традицією і з кожним роком розширюватиметься.

 Адже Україна має значні перспективи для розвитку органічного виробництва і виходу на світові ринки.


Повернутися
12.02.2017
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…