Скільки тернополяни відпочиватимуть у 2017 році?

В середньому кожен українець, що працює, витрачає на роботу 62% власного часу.

Такі результати дослідження Eurostat, присвяченого вивченню робочого розпорядку українців, представляє «Слово і Діло». У 2017 році загальний робочий час кожного українського працівника складе в середньому 225 днів або 1569 годин (з урахуванням 8-годинного робочого дня й години обідньої перерви).

На відпочинок же буде відведено вдвічі менше часу: 116 днів, 105 з яких складають вікенди (суботи та неділі) й 11 – державні свята. Крім того, Кодекс законів про працю гарантує кожному працівнику 24-денну щорічну відпустку. Раніше видання вже визначило, що загальна кількість відпусток та державних свят в Україні є дещо більшою, ніж у середньому в Європейському Союзі.

Щодо державних свят, то цьогоріч ми по 3 дні відпочивали на Новий рік та Різдво, один день відпочинку будемо мати 8 березня, 3 – на Великдень, 4 – на початку травневих свят, один – на День перемоги, 3 – на Трійцю, по одному – на День Конституції та День Незалежності і 3 – на День захисника України. Сумарна кількість вихідних порахована разом із суботами та неділями, на які припадають святкові періоди.


Повернутися
12.02.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.