Анекдоти №103

Оголошення: «Шукаю дуже активну жінку. Коротко про себе: 15 гектарів городу».

**

Сара крутиться перед дзеркалом, Моня лежить на дивані.

— Боже мій, яка я страшна стала! Моню, негайно скажи мені який-небудь комплімент!

— Сарочко, у тебе таки чудовий зір!

 * * *

 Режисер каже драматургу:

— Я вашу п’єсу прочитав, але ставити не буду. Я противник мату в театрі.

— Але в моїй п’єсі немає мату!

— Мат буде в театрі!

 * * *

 — Аллочко, ти таки вийшла заміж?! Ну і що ти скажеш про першу шлюбну ніч?

— Усю ніч змінювала прізвище в соціальних мережах.

 * * *

 Свідки Єгови, якi подзвонили у квартиру п’яного викладача філософії, прийняли іслам просто в під’їзді.

**

Латинь можна вважати мертвою мовою ще й тому, що чим більше нею розмовляють лікарі, тим менше шансів у пацієнта залишитися живим

**

Молодий лікар уперше при­йняв пологи і запитує думку професора про проведену роботу. Професор усміхається:

— Для початку дуже навіть непогано. Але на майбутнє запам’ятайте, що по сiдницях треба плескати дитину, а не її матiр!

 * * *

 Чоловік шукає в секретері свідоцтво про шлюб.

— Люсю, де той папірець про тюремне ув’язнення?

— Ні, милий, швидше, це твій довічний абонемент на триразове харчування.

**

Кажуть, що Білоцерківський шинний завод таки виграв тендер на поставку автошин для «Формули 1» у кількості двi тисячі для огорожі траси.

**

— Розочко, чому ти за собою не стежиш?

— По-перше, я себе ні в чому не підозрюю, а по-друге, одеська душа в 90-60-90 не влiзе.

* * *

Чоловiк влаштовується на роботу до консерваторії. Його прослухали — слух абсолютний, грає ефектно.

— Дуже добре, будемо вас оформляти. Як ваше прізвище?

— Іванов.

— Дивно. А ім’я?

— Іван.

— Дивно. А по батькові?

— Мойсейович.

— Ось як глибоко буває закопаний талант.

* * *

Щастя посміхається всім, тільки одним — назустріч, іншим — услiд.

* * *

Найкраща вправа для рук — перераховування грошей. Знімає біль у суглобах, нормалізує тиск, повністю прибирає зубний і головний біль, покращує зір, апетит, гардероб, зовнішній вигляд і житлові умови.

 


Повернутися
08.02.2017
Категорія: Розваги
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…