Всьому свій час. Час на “спік інгліш»…

Більшість сучасних батьків хотіли би, щоби їхні діти вивчали іноземну мову. Попит породжує пропозицію, тому й не дивно, що останнім часом з’являється все більше шкіл, курсів та гуртків, де навчають іноземної мови. Ця тенденція не оминула і найменших: у багатьох дитсадках та школах раннього розвитку дітей вивченню іноземної мови (найчастіше англійської) надається великого значення. Та й для батьків присутність іноземної мови в освітній програмі часто грає чи не вирішальну роль. Проте наскільки ефективним є таке раннє навчання? Яка його користь чи, можливо, шкода?

Вважається, що для опанування мови (будь-якої, не лише іноземної), для вироблення адекватних мовних навичок існує так званий «критичний вік». Це роки, коли дитина найкраще засвоює лексику, мовні структури, навчається висловлювати свою думку якнайточніше. За даними різних досліджень таким віком прийнято вважати дитячі роки – від молодшого дошкільного віку до пубертатного періоду, тобто приблизно з 2 до 12 років. Окрім того, цей «критичний вік» містить у собі коротший відрізок часу, ще важливіший для розвитку мовлення – це вік малюка від 2 до 4 років.

Іще будучи немовлям, дитина здатна за звучанням відрізнити рідну мову від іноземної. В період від 2 до 4 років малюк опановує мову найінтенсивніше, адже і мозок розвивається дуже швидкими темпами. Формуються не лише основи мовлення, але й через рідну мову засвоюється так званий ментальний код. Саме тому багато дослідників дотримуються думки, що в цьому віці – з 2 до 4 – не варто додавати активне вивчення будь-якої іноземної мови. Адже це може призвести до своєрідного «збою» як у мовному, так і в психологічному плані. Виняток становлять білінгви, коли дитина з пелюшок постійно перебуває під впливом двох мов – отже, жодну з них не сприймає як чужу. Тому раннє вивчення іноземної мови краще обмежити до хіба що ознайомлення маляти з іноземною мовою. Наприклад, дитині буде цікаво дізнатися, що мовою її улюбленого героя мультика «кіт» буде «cat», а «машина» – «car». Проте посилене вивчення іноземної мови краще відкласти на декілька років.

Звісно, існує і протилежна думка, доведена, крім того, практикою. Прихильники раннього навчання іноземній мові стверджують: що раніше дитина починає, то більшого вона досягає, докладаючи менше зусиль. Певна логіка в цьому є. Проте, швидше за все, краще опанування іноземної мови досягається через те, що діти, які починають раніше, можуть встигнути більше. На думку багатьох фахівців, навряд чи прогрес юних поліглотів є результатом кращого засвоєння, пов’язаного саме з раннім віком.

Вчені, що досліджували це питання, здебільшого переконані, що вводити іноземну мову краще з 5-7 років. Таку думку відображає і європейська система освіти, де діти починають вивчення іноземних мов у 6-7 років. Україна не становить винятку – наші діти також починають вивчення найчастіше англійської, рідше – німецької, французької – з такого ж віку.

Якщо ж немає нагальної потреби, то вивчення іноземної мови можна (іноді – навіть доцільніше) відкласти до 11-13 років. В такому разі дитина вже має сформовані мовні зв’язки, на які вона буде спиратися у своєму навчанні. Одначе, варто зважити на такі чинники. Що раніше дитина вчить іноземну мову, то якіснішою буде її вимова, адже у малюків найкраще розвинута здатність до імітації звуків. Окрім цього, маленькій дитині легше почати говорити, бо вона ще не ототожнює себе з певною культурою. Натомість підлітки і дорослі, розмовляючи по-іноземному, часто почуваються ніяково, ніби вони грають чужу роль. Через це подолати мовний бар’єр їм буває досить складно – незважаючи на рівень володіння мовою.

Загалом, за достатньої мотивації починати і успішно вивчати чужу мову можна будь-коли. Отож вчіться на здоров’я!