Базилік по 400 грн і салат по 200 - як заробляють на продажу зелені

Переселенка з Алчевська Наталія Марійчук заробляє на продажі зелені. Взимку кілограм базиліку продають від 220 до 400 гривень, кілограм рукколи по 400 гривень, салат від 200 гривень. За рік збирають 10 врожаїв. Про це власниця ферми розповіла у коментарі Gazeta.ua

 "Все почалося з власного городу. Там вирощувала зелень і продавала на ринку. Помітила, що на зелень є попит, але період торгівлі сезонний. Мені прийшла ідея зробити теплицю, де б постійно вирощувалась зелень, але не звичайна, як-от кріп чи петрушка, а базилік, рукола, кінза, салати", - пояснює Наталя.

Жінка склала бізнес- план на міні-теплицю на власному городі і подала його у фонд "Відродження", який виділяє гранти для переселенців.

"Мій проект зацікавив бізнесменів із Львівщини і вони запропонували створити великий проект, організувати сучасне підприємство", - каже Наталя.

Понад півсотні підприємців разом вклали майже два мільйони гривень у обладнання. Приміщення для ферми орендують. Проект запустили восени минулого року.

"Зелень росте на стелажах у чотири ряди, - каже експерт з бізнесу Володимир Худо. - Це свіжа і якісна зелень, яку купують ресторани і сучасні магазини. Зараз наша зелень постачається лише у Львові. Таку технологію використовують у Європі, але в нас її практично немає. Ще одне подібне підприємство є в Кременчузі."

З теплиці отримують 30тон продукції в рік. Садять європейське насіння, використовують якісні добрива. Але, бізнесмени нарікають на низьку купівельну спроможність людей. Торік зелень продавали вдічі дорожче, ніж цього року. Серйозну конкуренцію складає контрабанда зелені з Італії та Іспанії.


Повернутися
27.01.2017
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…