Анекдоти №101

Після походу на базар по м’ясо створилося враження, що сходив по донорськi органи. Ціни потихеньку вже вирівнюються.

 * * *

Синку, коли ти вже виправиш свої оцінки?
— Тату, я намагаюся, але вчителька ні на хвилину не залишає журнал без нагляду.

 * * *

оловiк обiймає свою машину, цілує капот, дверцята. Плаче, ніяк не заспокоїться.

Інший чоловiк у нього запитує:

— Продаєш чи що?

— Та ні, дружина права отримала!

 * * *

 — Я все кинув — пити, курити і дружину!

— А дружину навіщо?

— А не заслужила вона такого щастя!

 * * *

 Професор каже студентовi:

— Вітаю! Ви тільки що на відмінно здали іспанську мову, але ж ми вивчали французьку.

— Вибачте, професоре, вчора вночі випадково не ту книжку з полиці взяв.

 * * *

 — Шеф підвищив мені зарплату, коли дізнався, що я дала своєму синові його ім’я.

— А мені теж пiдвищив, але за те, що я своєму синові не дала його прізвище.

 * * *

— Фімо, чому ти такий сумний?

— Моя Софа з дітьми їде до моря на цілих три тижні!

— Щось я тебе не розумію.

— Так якщо я не буду сумним, вона ж передумає.

* * *

Абрам приходить на корабель влаштовуватися матросом. Йому показують членів екіпажу:

— Це боцман, це штурман, це мічман.

— Та тут же всі свої! Моє прізвище Кацман!

* * *

Зустрічаються два чоловiки на вулиці.

— Як твої справи?

— Так погано. Вчора був у поліклініці — тиск 120/80 і пульс 60.

— Так і повинно бути!

— Розумієш, молода лікарка бере мене за руку. А в мене ні тиск, ні пульс не піднімаються!

* * *

— А ви ризикували коли-небудь життям заради коханої жінки?

— Я це роблю кожен день — їм те, що вона готує.

 * * *

У продажу з’явилися сковорідки з електронним антипригарним покриттям: коли їжа починає горiти, у вас автоматично відключається інтернет.

 * * *

— Я сьогодні кота купив.

— Навіщо?

— Дружина мишей боїться.

— А миші звідки?

— Сам учора приніс.

— Для чого?

— Давно хотів кота завести.

* * *

— Що спільного між словами «кредит» і «декрет»?

— В обох випадках усе починається iз задоволення, а закінчується проблемами.

* * *

Диявол підходить до єврея:

— Ізю, у мене до тебе вигідна пропозиція — продай душу.

— Моя пропозиція ще вигідніша — бери в оренду.

 * * *

Сувора правда життя. Маніяк обприскав отрутою гроші й пожертвував їх дитячому будинку. Загинуло 20 депутатів, два мери і один міністр.

 * * *

Від недотримання техніки безпеки людина може не тільки померти, а й народитися.

 * * *

 Ой, як сьогодні незручно ви­йшло! Подзвонив другу невчасно на мобільник! Звідки я міг знати, що він у цей момент у чужiй шафі сидить?

 * * *

 Люся Сидорова була дуже освіченою жінкою і, піднімаючи з підлоги п’яного чоловіка, щоразу проклинала Ньютона і Менделєєва.

 * * *

 Дружина:

— Я вимагаю, щоб нас розлучили: чоловік без мого відома продав усі каструлі, а гроші пропив.

Чоловік:

— Я теж прошу нас розлучити: зникнення каструль ця ідеальна господиня виявила тільки через два тижні!

 * * *

 — У нас усе село грибами отруїлося.

— Як, відразу все?

— Спочатку помер один. А потім на його поминках односельці доїли тi, що залишилися.

 


Повернутися
21.01.2017
Категорія: Розваги
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…