Анекдоти №101

Після походу на базар по м’ясо створилося враження, що сходив по донорськi органи. Ціни потихеньку вже вирівнюються.

 * * *

Синку, коли ти вже виправиш свої оцінки?
— Тату, я намагаюся, але вчителька ні на хвилину не залишає журнал без нагляду.

 * * *

оловiк обiймає свою машину, цілує капот, дверцята. Плаче, ніяк не заспокоїться.

Інший чоловiк у нього запитує:

— Продаєш чи що?

— Та ні, дружина права отримала!

 * * *

 — Я все кинув — пити, курити і дружину!

— А дружину навіщо?

— А не заслужила вона такого щастя!

 * * *

 Професор каже студентовi:

— Вітаю! Ви тільки що на відмінно здали іспанську мову, але ж ми вивчали французьку.

— Вибачте, професоре, вчора вночі випадково не ту книжку з полиці взяв.

 * * *

 — Шеф підвищив мені зарплату, коли дізнався, що я дала своєму синові його ім’я.

— А мені теж пiдвищив, але за те, що я своєму синові не дала його прізвище.

 * * *

— Фімо, чому ти такий сумний?

— Моя Софа з дітьми їде до моря на цілих три тижні!

— Щось я тебе не розумію.

— Так якщо я не буду сумним, вона ж передумає.

* * *

Абрам приходить на корабель влаштовуватися матросом. Йому показують членів екіпажу:

— Це боцман, це штурман, це мічман.

— Та тут же всі свої! Моє прізвище Кацман!

* * *

Зустрічаються два чоловiки на вулиці.

— Як твої справи?

— Так погано. Вчора був у поліклініці — тиск 120/80 і пульс 60.

— Так і повинно бути!

— Розумієш, молода лікарка бере мене за руку. А в мене ні тиск, ні пульс не піднімаються!

* * *

— А ви ризикували коли-небудь життям заради коханої жінки?

— Я це роблю кожен день — їм те, що вона готує.

 * * *

У продажу з’явилися сковорідки з електронним антипригарним покриттям: коли їжа починає горiти, у вас автоматично відключається інтернет.

 * * *

— Я сьогодні кота купив.

— Навіщо?

— Дружина мишей боїться.

— А миші звідки?

— Сам учора приніс.

— Для чого?

— Давно хотів кота завести.

* * *

— Що спільного між словами «кредит» і «декрет»?

— В обох випадках усе починається iз задоволення, а закінчується проблемами.

* * *

Диявол підходить до єврея:

— Ізю, у мене до тебе вигідна пропозиція — продай душу.

— Моя пропозиція ще вигідніша — бери в оренду.

 * * *

Сувора правда життя. Маніяк обприскав отрутою гроші й пожертвував їх дитячому будинку. Загинуло 20 депутатів, два мери і один міністр.

 * * *

Від недотримання техніки безпеки людина може не тільки померти, а й народитися.

 * * *

 Ой, як сьогодні незручно ви­йшло! Подзвонив другу невчасно на мобільник! Звідки я міг знати, що він у цей момент у чужiй шафі сидить?

 * * *

 Люся Сидорова була дуже освіченою жінкою і, піднімаючи з підлоги п’яного чоловіка, щоразу проклинала Ньютона і Менделєєва.

 * * *

 Дружина:

— Я вимагаю, щоб нас розлучили: чоловік без мого відома продав усі каструлі, а гроші пропив.

Чоловік:

— Я теж прошу нас розлучити: зникнення каструль ця ідеальна господиня виявила тільки через два тижні!

 * * *

 — У нас усе село грибами отруїлося.

— Як, відразу все?

— Спочатку помер один. А потім на його поминках односельці доїли тi, що залишилися.

 


Повернутися
21.01.2017
Категорія: Розваги
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.