Гвалтував доньку «з подачі» її матері

30-річного неодноразово судимого жителя Збаразького району Тернопільської області засудили до 12 років в’язниці за зґвалтування 12-річної дівчинки. Також на лаві підсудних опинилася і мати неповнолітньої, яка виступила ініціатором такого зв’язку.

Цей резонансний злочин, повідомляє СЗГ УМВС України в Тернопільській області, сколихнув всю Тернопільщину в кінці 2013 року. Жахлива правда про знущання над дитиною спливла завдяки тернопільським міліціонерам, які втрутилися в ситуацію.

Правоохоронці встановили, що підсудного в дім привела мати потерпілої, як нареченого для старшої 19-річної доньки. Згодом жінка поклала до нього в ліжко молодшу доньку. Насильство над дівчинкою тривало майже рік.

Важко уявити, через яке пекло довелося пройти дитині. Вона терпіла знущання найріднішої людини – матері, котра за відмову лягати в ліжко зі співмешканцем старшої сестри била її та погрожувала вигнати з дому

Нещодавно крапку у цій жахливій історії поставив суд. Гвалтівника засудили до 12 років позбавлення волі. Покаранням для горе-матері стало 11 років в’язниці.


Повернутися
05.02.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...