Проекти науковців з Тернополя стали переможцями конкурсу фундаментальних досліджень

Розробки науковців Тернопільського національного економічного університету вибороли перемогу в конкурсі проектів фундаментальних і прикладних досліджень.

А організувало такий конкурс Міністерство освіти і науки України.

 Як повідомили у перс-службі ТНЕУ, серед проектів-переможців, які будуть профінансовані за рахунок коштів загального фонду держбюджету починаючи з 2017 року є такі напрацюванні університетських науковців:

«Концепція розвитку управлінського обліку в транснаціональних корпораціях»  (керівник проекту: Задорожний З.-М.В., д. е. н., професор);

«Екологізація в новітній парадигмі держави добробуту» (керівник проекту: Козюк В.В., д. е. н., професор);

«Математичне та програмне забезпечення для класифікації тканин хірургічної рани в процесі операції на органах шиї» (керівник проекту: Дивак М. П., д. т. н., професор);

«Реформування ринку теплової енергії в житлово-комунальному господарстві в контексті підвищення енергетичної безпеки соціальних стандартів та якості життя населення України»

(керівник проекту: Брич В.Я., д. е. н., професор);

«Теоретичні основи та апаратні засоби підвищення продуктивності роботи безпровідних сенсорних мереж» (керівник проекту: Яцків В. В., д. т. н.,  доцент).


Повернутися
21.01.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...