Анекдоти №100

— Розкажіть, що вас непокоїть?
— Я чую голоси.
— І що вони кажуть?
— Запитують, що мене непокоїть.

* * *

— Ах, я знову хочу до Парижу!
— А ви вже там були?
— Ні, але я вже хотіла.

* * *

Найнебезпечніше для чоловіка — незадоволена жінка. Неважливо: в ліжку, в магазині чи під час скандалу… Почав — не зупиняйся!

* * *

Студент завалив сесію.
Телеграфує мамі:
- Мамо, вигнали з інституту, підготуй тата.
І одержує відповідь:
- Тато готовий, підготуйся сам!

* * *

Дівчина прийшла до ворожки.
- Мене люблять двоє хлопців. Скажіть, кому з них пощастить?
Ворожка розклала карти, потім уважно подивилася на дівчину....Пощастить Ігорю – з тобою одружиться Дмитро.

* * *

Сидять в хаті невістка з свекром та свекрухою. Свекруха каже:
- Все у нас до ладу. І живемо добре, і не лаємось, от тільки хата небілена.
Невістка:
- Які проблеми, мамо! Білила є?
- Є, а тільки щітки нема.
Невістка підбігла до свекра обстригла йому бороду, зробила щітку і побілила хату. Свекруха знову:
- От і хата в нас побілена, а вікна непокрашені.
Невістка:
- Які проблеми, мамо! Краска є?
- Та є, от тільки кісточки нема.
Невістка підбігла до батька, обрізала вуса, зробила кісточку та покрасила вікна. Вечір. Вертається додому чоловік з роботи. Дивиться на груші батько сидить.
- Тату! А чого ви там сидете?
- Там, синку, у хаті ті дві господині зібралися пироги пекти. Так я оце не знаю чи є в них яйця чи нема!

* * *

-Дівчина миється в ванній. Несподівано заходить водопровідник. Дівчина:
- Ой! – і мочалками прикрилась.
Водопровідник: Ти чого? Ніколи в житті водопровідника не бачила?

* * *

Професор показав абітурієнту хвіст якоїсь тварини і питає:
- Визначіть, яка це тварина.
Абітурієнт дивився, дивився, встав і пішов до дверей.
- Як ваше прізвище?! – кричить професор.
- По хвосту і визначайте, – сказав абітурієнт і помахавши дупою, вийшов з аудиторії.

* * *

Зустрілись хлопець з дівчиною.
Він:
- Ти дуже красива дівчина, але мене цікавить не лише краса, але й інтелект дівчини! За статистикою 67 відсотків всіх дівчат – тупі!
Вона: Не переживай, я точно відношуся до залишившихся 13.


Повернутися
17.01.2017
Категорія: Розваги
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…