Ризик смерті від серцевого нападу на свята вищий

Найбільша кількість смертей від серцевого нападу припадає на святкові дні кінця року, свідчать результати проведеного австралійськими вченими дослідження.

За словами автора дослідження, наукового співробітника університету Мельбурна Джоша Найта, багато хто помилково вважає, що однією з причин збільшення кількості смертей наприкінці року стає холод.

Австралійські вчені проаналізували ситуацію зі смертністю в США, де період святкових днів з 25 грудня по 7 січня вважається найхолоднішим, і Новій Зеландії, де Різдво і Новий рік випадає на літній сезон. Однак в обох країнах у цей час спостерігається збільшення кількості серцевих нападів.

Дослідники встановили, що з 25 грудня до 7 січня кількість смертей, пов'язаних із серцевими проблемами, збільшується на 4,2% порівняно з іншими періодами протягом року.

На думку австралійських учених, це пов'язано переважно зі стресом через майбутні свята, зміною режиму харчування, значним вживанням алкоголю.


Повернутися
06.01.2017
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...