Тернопіль — шостий у рейтингу міст за комфортом життя

 У лідерах опинилися Вінниця і Харків, в аутсайдерах - Запоріжжя і Кропивницький.

Рейтинг склали по результатам опитування сайту безкоштовних оголошень olx.ua. Всього опитали 33 тис. українців. Вони ставили бали за десятьма критеріями: чистота міста, зручність транспортної інфраструктури, робота комунальних служб, доброзичливість жителів, вартість життя. Максимальна кількість очок, які могли набрати те чи інше місто, обмежувалося 70. Вищий бал жодне місто не отримало, повідомляє Ukr.Media.

При рейтингуванні не брали до уваги розмір заробітньої плати, він у Тернополі, як вже стало традицією, найнижчий.

Київ, де традиційно найвищі зарплати, виявився на 10-й позиції. Хоча середній оклад в столиці майже вдвічі вищий, ніж у Вінниці - 8751 грн проти 4379 грн.

При цьому перша трійка за цим показником серйозно поступається головним аутсайдерам: якщо в Запоріжжі отримують в середньому 5,3 тис. грн, то в Тернополі 3,7 тис. грн, повідомляє видання.


Повернутися
06.01.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...