У Новому році тернополян продовжують лякати новими тарифами

У новому 2017 році на мешканців Тернополя чекають чергові неприємні сюрпризи. Вже зараз керівництво КП «Тернопільміськтеплокомуненерго» лякає тернополян підвищенням плати за гарячу воду на 55 відсотків, пише “Номер один”.

  Україна – єдина країна в світі, яка залишилася на договорах із квартирами. Ми обігріваємо ванні кімнати, навіть коли немає споживання гарячої води по лічильниках. Несемо втрати і не виставляємо рахунків. У нас нульові втрати гарячої води у зовнішніх мережах та внутрішньобудинкових. Насправді це 20-25 відсотків втрат! Якби було встановлено індивідуальні теплові пункти (ІТП), ці втрати були б менші на 10-12%. Навіть у Росії укладають угоди з будинками і всі наші проблеми покладено на власника, співвласника чи управителя будинку. Якщо ми й далі залишимося на договорах із квартирами, нам доведеться піднімати тариф на 55 відсотків на гарячу воду, а якщо встановимо ІТП, то на 36 відсотків, – розповів директор КП «Тернопільміськтеплокомуненерго» Андрій Чумак.

А ще пан директор бідкається, що в Тернополі низький рівень проплат за гарячу воду і теплопостачання. У грудні, до прикладу, він становить усього 62 відсотки.

– Якщо ж ми перейдемо на прямі договори з будинками, то ситуація буде така, як у Польщі: одна квартира не заплатила – відключається від гарячого водопостачання весь будинок, – зазначив пан Чумак.

Нагадаємо, на сьогодні куб гарячої води в Тернополі вартує 64,56 гривень для тих, у кого немає рушник осушки, і 70,06 гривень для тих, у кого вона є.

Не від хорошого життя тепловики ставлять питання про чергове підняття тарифів. Згідно з їхніми розрахунками, в 2017 році міськтеплокомуненерго отримає майже 81(!) мільйон збитків.

– Планові доходи в 2017 році очікуємо на рівні 445,6 млн. грн., натомість видатки складуть 526,5 млн. грн. Очікувані збитки – 80,9 млн. грн. Чому виникають збитки? Є три причини. По-перше, відсутність нормативних документів відповідно до закону про житлово-комунальні послуги, які визначають склад витрат на послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води. У зв’язку з цим, органи, які встановлюють тарифи, не передбачають економічно обґрунтованих сум втрат і витрат у наших тарифах. По-друге, збитки виникають внаслідок розриву в часі між підняттям цін на енергоносії і встановленням наших тарифів. Зауважимо, згідно з рішенням уряду, припинено відшкодування різниці у тарифах. Уже в 2016 році відсутні кошти в державному бюджеті на відшкодування різниці ву тарифах. Очікується, що в 2017 році подібна ситуація повториться. І третя причина – спад обсягів порівняно з тими, які закладено у розрахунках тарифів, – відзначив заступник директора КП «Тернопільміськтеплокомуненерго» з економіки Володимир Онишків.

Також клопотів тепловикам додав закон про Державний бюджет, за яким змінюється мінімальна зарплата до 3200 грн.

– Ми не знаємо, як Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), буде на це реагувати, але, однозначно, це є суттєві витрати, які будуть також впливати на витрати всього підприємства, – зазначив Андрій Чумак.

Дещо послабити тиск на тепловиків мала б постанова НКРЕКП, згідно з якою ціна газу на виробництві тепла для бюджету та інших споживачів повинна бути на рівні вартості газу для населення. Наразі ця постанова ще не набрала чинності…


Повернутися
06.01.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...