На Тернопільщині 2017-й проголошений Роком УПА

 «Нині в нашій області статус учасника УПА мають майже 490 осіб. Вирішено у новому році за рахунок бюджету щомісячно доплачувати їм до пенсії по 500 грн. Також передбачили кошти для лікування цієї категорії тернополян у реабілітаційному центрі «Говерла» у Моршині, санаторії для ветеранів війни у Заліщиках та Микулинецькій фізіотерапевтичній лікарні», - сказав  голова облдержадміністрації Степан Барна після першого засідання оргкомітету з проведення Року УПА на Тернопільщині.

Серед заходів до 75-ї річниці утворення УПА – відкриття пам’ятного знаку загиблим воїнам Української повстанської армії, облаштування під’їзних шляхів, доріг, встановлення розпізнавальних знаків-вказівників, що ведуть до історичних місць. Також в області будуть відновлені всі зруйновані могили вояків УПА, створять книгу та документальну стрічку про них, проводитимуться тематичні круглі столи, історичні читання за участю учасників боротьби.


Повернутися
06.01.2017
Категорія: Історія
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…