На Тернопільщині 2017-й проголошений Роком УПА

 «Нині в нашій області статус учасника УПА мають майже 490 осіб. Вирішено у новому році за рахунок бюджету щомісячно доплачувати їм до пенсії по 500 грн. Також передбачили кошти для лікування цієї категорії тернополян у реабілітаційному центрі «Говерла» у Моршині, санаторії для ветеранів війни у Заліщиках та Микулинецькій фізіотерапевтичній лікарні», - сказав  голова облдержадміністрації Степан Барна після першого засідання оргкомітету з проведення Року УПА на Тернопільщині.

Серед заходів до 75-ї річниці утворення УПА – відкриття пам’ятного знаку загиблим воїнам Української повстанської армії, облаштування під’їзних шляхів, доріг, встановлення розпізнавальних знаків-вказівників, що ведуть до історичних місць. Також в області будуть відновлені всі зруйновані могили вояків УПА, створять книгу та документальну стрічку про них, проводитимуться тематичні круглі столи, історичні читання за участю учасників боротьби.


Повернутися
06.01.2017
Категорія: Історія
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Кілька днів тому для наших школярів пролунав останній шкільний дзвоник. Когось він покликав до   літніх канікул, а когось - у доросле життя. Усі вони дуже різні (хтось одягнув на це свято вишиванку, а хтось-радянську форму, хтось зустрів його у новенькій школі, а у когось в стіну класу-пробоїна від міни, ), проте у них більше спільного, ніж вони собі можуть уявити.  Ні, я не про «міленіалів». Я про мужність бути собою. За будь-яких умов і обставин.  

Свобода їхнього покоління – це як Сізіф, що носить на плечах тягар пам’яті минулого,  досвід, не пережитий безпосередньо, але глибоко відчутий. Їхні дідусі-бабусі ще можуть розповісти їм про УПА і Сибір, їхні батьки на власному досвіді бачили гниття і розпад Союзу… Вони ж самі стали свідками того, як покоління, що гасало дітьми й підлітками по Майдану в 2004-му році, в 2014-му на цьому ж Майдані, а потім і на війні – вже гинуло…

Їх недаремно називають найбільш «самосвідомим» поколінням. Вони вірять, що одна людина може змінити світ, бо кожен із них його уже змінює. Вони не чекають, аби їм щось зробили – вони роблять,  не обмежуються мовленням – вони говорять, не обмежуються слуханням – вони чують, вони не обмежуватимуться простим існуванням - вони живуть. І свій життєвий вибір вони будуть робити на тлі європейського вибору нашої країни.   Історик Тімоті Снайдер якось сказав, що Європа — це проза, а Україна — це поезія. Прожити на одній поезії неможливо, але й жити на самій лише прозі — нудно. Тому їхнє життя буде яким завгодно, але не нудним.